Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
організовувати сівбу та збирати врожай, залучав її до сільськогосподарської кооперації, розподіляв кредити й насіннєві позички. Діяли прокатні пункти очищення насіння, забезпечення бідняцьких господарств сільськогосподарським інвентарем. молочною та робочою худобою. 1925 року в селі виникло перше машинне товариство «Згода». Селяни одержали можливість обробляти землю тракторами
й використовувати інші машини.
Ще 1920 року в селі відкрито лікарський пункт. У 1925 році почала працювати школа першого ступеня, де навчалися діти селян і батраків, а вечорами - 16 неписьменних жінок. У тому ж році відкрито хату-читальню. Тут для селян читали лекції, влаштовували вечори запитань і відповідей, працював сільськогосподарський гурток.
3 1921 по 1925 рік Іслам-Терек підпорядковувався навколишнім сільським Радам V 1925 році він став центром сільської Ради, при якій створено 3 секції: культурно-освітню, кооперативну, земельну, в їхній роботі брало участь близько 40 осіб сільського активу. За даними Всесоюзного перепису 1926 року в Іслам-Тереку проживало 376 чоловік. У селі налічувалося 86 дворів.
Велику масово-політичну роботу серед населення провадив територіальний сільський партійний осередок, створений 12 листопада 1926 року. До його складу входили 3 члени й 3 кандидати в члени ВКП(б). Комуністи села роз'яснювали бідноті значення колективних форм господарювання, згуртовуючи селян і батраків різних національностей. Помічником комуністів виступав комсомольський осередок, і по виник у 1927 році і складався з 13 осіб.
1928 року в Іслам-Тереку створено перший ТСОЗ. У 1930 році організовується сільськогосподарська артіль «Червоний Вестфалець», в якій об'єдналися 127 господарств - 545 чоловік, з них працездатних 279. Площа посіву становила 2039 га, було усуспільнено великої худоби 178 голів, свиней - 43 голови. Колективізація в селі здійснювалася в обстановці жорстокої класової боротьби. Куркулі всіляко перешкоджали створенню артілі. 1930 року їх позбавлено землі й вислано за межі Криму.
Волику допомогу в зміцненні й розвиткові артілі «Червоний Вестфалець» подала створена в 1931 році Іслам-Терецька МТС. 11 «Фордзонів», 12 «Джан-Дірів» і 5 «Інтернаціоналів» - такий був її перший тракторний парк. Одночасно з МТС
в Їслам-Тереку організовано бавовнорадгосп. У 1936 році землі радгоспу передано сусіднім колгоспам.
Поступово артіль «Червоний Вестфалець» міцніла, набирала сили. 1933 року під зерновими культурами було зайнято 1000 га землі. На 3 тваринницьких, молочно-товарній та свинарській фермах, племінній конефермі утримувалося 948 голів. Працювали 2 кузні, 2 столярно-шорні майстерні.
Боротьбу за піднесення економіки сільгоспартілі очолив колгоспний партосередок, створений у січні 1932 року. Він налічував 5 комуністів, до його складу увійшли й комуністи сільської парторганізації.
Значний внесок у колгоспний рух зробили двадцятип'ятитисячники, що приїхали в село на заклик партії: робітниця з Донбасу П. Паршина працювала завідуючою молочнотоварною фермою та жіноргом, колишній матрос Чорноморською флоту Я. Шейнвальд був заступником голови колгоспу й секретарем нартосередку, робітник-слюсар І. Рогачов - скарбником правління колгоспу й партгрупоргом рільничої бригади. Комсомольці колгоспу працювали на молочнотоварних фермах, у бригадах. Організовані ними загони піонерів збирали колоски хліба.
Дальшому розвиткові артілі сприяло соціалістичне змагання, яке розгорнулося серед колгоспників, між бригадами й ланками. 1933 року в артілі було 72 ударники. Колгоспника П. Сахновського за високі показники на косовиці й обмолоті хліба (при нормі 27 тонн намолочував 32-40 тонн) було занесено на Червону Всесоюзну дошку. Цієї честі удостоївся весь колгосп.
Завдяки самовідданій праці колгоспників, застосуванню техніки й поліпшенню агротехніки, артіль щорічно домагалася високої врожайності всіх сільськогосподарських культур. У 1937 році було зібрано озимої пшениці - по 15 цнт з га, ярового ячменю - по 13 цнт, картоплі - по 60 цнт. 1939 року в парку Кіровської МТС, крім 69 тракторів, було ще 38 комбайнів. Цією технікою оброблялося понад 31 тис га землі.
Із зростанням економіки колгоспу підвищувався добробут колгоспників. У 1933 році кожен з них одержав по 8,5 кг зерна на трудодень, а в 1937 році заробіток сім'ї колгоспника становив у середньому 37,15 цнт зерна і 3647 крб. грошима.
Кіровське
Сторінка 2 з 6
Радянської держави наслідки недороду й голоду було ліквідовано. 1924 року в Іслам-Тереку створюється комітет селянської взаємодопомоги, головою якого став батрак С. Г. Гарагуля. Комітет допомагав селянській бідноті й використовувати інші машини.
Ще 1920 року в селі відкрито лікарський пункт. У 1925 році почала працювати школа першого ступеня, де навчалися діти селян і батраків, а вечорами - 16 неписьменних жінок. У тому ж році відкрито хату-читальню. Тут для селян читали лекції, влаштовували вечори запитань і відповідей, працював сільськогосподарський гурток.
3 1921 по 1925 рік Іслам-Терек підпорядковувався навколишнім сільським Радам V 1925 році він став центром сільської Ради, при якій створено 3 секції: культурно-освітню, кооперативну, земельну, в їхній роботі брало участь близько 40 осіб сільського активу. За даними Всесоюзного перепису 1926 року в Іслам-Тереку проживало 376 чоловік. У селі налічувалося 86 дворів.
Велику масово-політичну роботу серед населення провадив територіальний сільський партійний осередок, створений 12 листопада 1926 року. До його складу входили 3 члени й 3 кандидати в члени ВКП(б). Комуністи села роз'яснювали бідноті значення колективних форм господарювання, згуртовуючи селян і батраків різних національностей. Помічником комуністів виступав комсомольський осередок, і по виник у 1927 році і складався з 13 осіб.
1928 року в Іслам-Тереку створено перший ТСОЗ. У 1930 році організовується сільськогосподарська артіль «Червоний Вестфалець», в якій об'єдналися 127 господарств - 545 чоловік, з них працездатних 279. Площа посіву становила 2039 га, було усуспільнено великої худоби 178 голів, свиней - 43 голови. Колективізація в селі здійснювалася в обстановці жорстокої класової боротьби. Куркулі всіляко перешкоджали створенню артілі. 1930 року їх позбавлено землі й вислано за межі Криму.
Волику допомогу в зміцненні й розвиткові артілі «Червоний Вестфалець» подала створена в 1931 році Іслам-Терецька МТС. 11 «Фордзонів», 12 «Джан-Дірів» і 5 «Інтернаціоналів» - такий був її перший тракторний парк. Одночасно з МТС
в Їслам-Тереку організовано бавовнорадгосп. У 1936 році землі радгоспу передано сусіднім колгоспам.
Поступово артіль «Червоний Вестфалець» міцніла, набирала сили. 1933 року під зерновими культурами було зайнято 1000 га землі. На 3 тваринницьких, молочно-товарній та свинарській фермах, племінній конефермі утримувалося 948 голів. Працювали 2 кузні, 2 столярно-шорні майстерні.
Боротьбу за піднесення економіки сільгоспартілі очолив колгоспний партосередок, створений у січні 1932 року. Він налічував 5 комуністів, до його складу увійшли й комуністи сільської парторганізації.
Значний внесок у колгоспний рух зробили двадцятип'ятитисячники, що приїхали в село на заклик партії: робітниця з Донбасу П. Паршина працювала завідуючою молочнотоварною фермою та жіноргом, колишній матрос Чорноморською флоту Я. Шейнвальд був заступником голови колгоспу й секретарем нартосередку, робітник-слюсар І. Рогачов - скарбником правління колгоспу й партгрупоргом рільничої бригади. Комсомольці колгоспу працювали на молочнотоварних фермах, у бригадах. Організовані ними загони піонерів збирали колоски хліба.
Дальшому розвиткові артілі сприяло соціалістичне змагання, яке розгорнулося серед колгоспників, між бригадами й ланками. 1933 року в артілі було 72 ударники. Колгоспника П. Сахновського за високі показники на косовиці й обмолоті хліба (при нормі 27 тонн намолочував 32-40 тонн) було занесено на Червону Всесоюзну дошку. Цієї честі удостоївся весь колгосп.
Завдяки самовідданій праці колгоспників, застосуванню техніки й поліпшенню агротехніки, артіль щорічно домагалася високої врожайності всіх сільськогосподарських культур. У 1937 році було зібрано озимої пшениці - по 15 цнт з га, ярового ячменю - по 13 цнт, картоплі - по 60 цнт. 1939 року в парку Кіровської МТС, крім 69 тракторів, було ще 38 комбайнів. Цією технікою оброблялося понад 31 тис га землі.
Із зростанням економіки колгоспу підвищувався добробут колгоспників. У 1933 році кожен з них одержав по 8,5 кг зерна на трудодень, а в 1937 році заробіток сім'ї колгоспника становив у середньому 37,15 цнт зерна і 3647 крб. грошима.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Токареве
- Синицине
- Привітне
- Первомайське
- Льговське
- Журавки
- Грушівка
- Владиславівка
- Берегове
- Ярке Поле
- Золоте Поле
- Старий Крим