Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Після вигнання окупантів поновила свою діяльність сільська Рада. Під її керівництвом жителі Караджі взялися до відбудови господарства,
відроджували колгоспи. Першочерговим і особливо важким завданням було проведення весняної сівби. Техніку та реманент фашисти знищили або вивели з ладу, робочої худоби майже не лишилося. Велику допомогу в цей час колгоспникам подали частини Червоної Армії. Ще гриміли бої під Севастополем, а воїни-визволителі за розпорядженням Військової Ради 4-го Українського фронту допомагали трудівникам Криму у весняній сівбі. Держава виділила артілям кошти, сільськогосподарський реманент, З0 робочих коней, допомогла колгоспникам продовольством. До колгоспів були направлені на кілька місяців комуністи районного партактиву для налагодження масово-політичної роботи. Уже в 1945 році колгосп ім. Сталіна освоїв 31 проц. всієї орної землі, а наступного року - 70 процентів.
У 1946 році обидві сільськогосподарські артілі Оленівки (так з 1945 року став називатися населений пункт) включилися в соціалістичне змагання за якнайшвидше піднесення економіки. Колгосп ім. Сталіна перевиконав план розвитку тваринництва. Кращі доярки М. А. Лисикова та К. І. Кошман, незважаючи на несприятливі умови того року, змогли надоїти від кожної фуражної корови по 1,5 тис. кілограмів молока при плані 1 тис. Рибоколгосп «Шлях Жовтневої революції» виконав річний план на 208 проц., давши країні 344,7 тис. кілограмів риби. Особливо відзначалися при цьому бригади М. О. Якименка та І. Д. Гузенка, які виконали план на 350- 900 проц. За високі досягнення колгосп одержав третю Всесоюзну премію і велику суму грошей для преміювання передовиків виробництва.
1949 року колгосп ім. Сталіна та «Шлях Жовтневої революції» об'єдналися в одне господарство - колгосп ім. Сталіна. Господарство рік урік зміцнювалося. Збільшуючи виробництво зерна, м'яса, молока, вовни, колгоспники спрямовували свої зусилля на розвиток садівництва й виноградарства. Вирощувати виноград і фрукти на Тарханкуті дуже важко. Тут мало опадів, немає лісів, а палюче сонце все знищує. Не всі вірили в реальність цієї мрії, адже в минулому садівництвом і виноградарством тут майже не займалися: в 1930 році в Караджі налічувалося всього 10,5 га виноградників, 0,5 га садів. І цю землю колгоспники Оленівки перетворили на квітучий оазис. Уже в 1958 році тут було 93 га садів та 77 га виноградників, а через 10 років відповідно 273 га садів і 415 га виноградників. У 1968 році з кожного гектара колгоспники зняли по 85,3 цнт винограду і 45 цнт фруктів. Велику допомогу артілі подавала держава, надаючи довгострокові кредити, сільськогосподарську теч піку. Зводилися будинки для переселенців (сюди прибуло 93 родини з Полтавської та Хмельницької областей), ферми, господарство оснащувалося сучасною технікою.
1959 року відбулося дальше укрупнення колгоспів. Оленівський рибоколгосп «Шлях Жовтневої революції» об'єднався з рибоколгоспом «Шлях до комунізму, селища Чорноморського, де й розмістилась його центральна садиба, а колгосп ім. Сталіна - з колгоспом ім. Калініна села Калинівки. Центральна садиба об'єднаного колгоспу, який з 1961 року названо іменем XXII з'їзду КПРС (а з 1963 - «Маяк»), розмістилася в селі Оленівці. Тут же мешкає понад дві третини трудівників колгоспу.
Протягом минулого десятиріччя колгосп «Маяк» перетворився на багатогалузеве господарство, яке спеціалізується на виробництві зерна, винограду, фруктів, м'яса, молока, вовни. Восьмий п'ятирічний план з основних видів сільськогосподарської продукції трудівники колгоспу успішно виконали й перевиконали. За п'ять років вироблено понад план 1191 тонну пшениці, 2849 тонн винограду, 838 тонн молока. Урожайність зернових збільшилася на 5,6 цнт з га, продуктивність кожної фураж, ної корови в середньому зросла з 2432 кг молока до 3054 кілограмів.
За одержання високих урожаїв фруктів кращі колгоспниці стали учасницями ВДНГ СРСР в 1967 році, серед них А. М. Циуліна, Т. М. Кабачек та інші. Бригадир-рільник колгоспу «Маяк» Г. О. Петляк, бригада якої в ювілейному році одержала по 32,7 цнт озимої пшениці з гектара при плані 17,5 цнт, обиралася делегатом XXIV з'їзду Комуністичної партії України.
Чудовими трудовими досягненнями відзначили трудівники колгоспу «Маяк» 50-річчя утворення СРСР. Колектив молочнотоварної ферми, який у першому кварталі 1972 року план додаткового завдання продажу державі молока виконав на 125,3 проц., занесено на обласну Дошку пошани, а імена кращих доярок колгоспу У. Т. Довбиш та А. П. Макаренко - до Книги трудової слави району. Колгосп «Маяк», як переможець у соціалістичному змаганні на честь славного ювілею, а в 1972 році завоював перехідний Червоний прапор району.
З кожним роком збільшуються доходи колгоспу. Якщо в 1960 році вони складали 554 тис. крб., то в 1970 - 2084 тис. карбованців.
Оленівка
Сторінка 4 з 6
незалежність Батьківщини, місцеві жителі на центральній вулиці села спорудили обеліск.Після вигнання окупантів поновила свою діяльність сільська Рада. Під її керівництвом жителі Караджі взялися до відбудови господарства,
У 1946 році обидві сільськогосподарські артілі Оленівки (так з 1945 року став називатися населений пункт) включилися в соціалістичне змагання за якнайшвидше піднесення економіки. Колгосп ім. Сталіна перевиконав план розвитку тваринництва. Кращі доярки М. А. Лисикова та К. І. Кошман, незважаючи на несприятливі умови того року, змогли надоїти від кожної фуражної корови по 1,5 тис. кілограмів молока при плані 1 тис. Рибоколгосп «Шлях Жовтневої революції» виконав річний план на 208 проц., давши країні 344,7 тис. кілограмів риби. Особливо відзначалися при цьому бригади М. О. Якименка та І. Д. Гузенка, які виконали план на 350- 900 проц. За високі досягнення колгосп одержав третю Всесоюзну премію і велику суму грошей для преміювання передовиків виробництва.
1949 року колгосп ім. Сталіна та «Шлях Жовтневої революції» об'єдналися в одне господарство - колгосп ім. Сталіна. Господарство рік урік зміцнювалося. Збільшуючи виробництво зерна, м'яса, молока, вовни, колгоспники спрямовували свої зусилля на розвиток садівництва й виноградарства. Вирощувати виноград і фрукти на Тарханкуті дуже важко. Тут мало опадів, немає лісів, а палюче сонце все знищує. Не всі вірили в реальність цієї мрії, адже в минулому садівництвом і виноградарством тут майже не займалися: в 1930 році в Караджі налічувалося всього 10,5 га виноградників, 0,5 га садів. І цю землю колгоспники Оленівки перетворили на квітучий оазис. Уже в 1958 році тут було 93 га садів та 77 га виноградників, а через 10 років відповідно 273 га садів і 415 га виноградників. У 1968 році з кожного гектара колгоспники зняли по 85,3 цнт винограду і 45 цнт фруктів. Велику допомогу артілі подавала держава, надаючи довгострокові кредити, сільськогосподарську теч піку. Зводилися будинки для переселенців (сюди прибуло 93 родини з Полтавської та Хмельницької областей), ферми, господарство оснащувалося сучасною технікою.
1959 року відбулося дальше укрупнення колгоспів. Оленівський рибоколгосп «Шлях Жовтневої революції» об'єднався з рибоколгоспом «Шлях до комунізму, селища Чорноморського, де й розмістилась його центральна садиба, а колгосп ім. Сталіна - з колгоспом ім. Калініна села Калинівки. Центральна садиба об'єднаного колгоспу, який з 1961 року названо іменем XXII з'їзду КПРС (а з 1963 - «Маяк»), розмістилася в селі Оленівці. Тут же мешкає понад дві третини трудівників колгоспу.
Протягом минулого десятиріччя колгосп «Маяк» перетворився на багатогалузеве господарство, яке спеціалізується на виробництві зерна, винограду, фруктів, м'яса, молока, вовни. Восьмий п'ятирічний план з основних видів сільськогосподарської продукції трудівники колгоспу успішно виконали й перевиконали. За п'ять років вироблено понад план 1191 тонну пшениці, 2849 тонн винограду, 838 тонн молока. Урожайність зернових збільшилася на 5,6 цнт з га, продуктивність кожної фураж, ної корови в середньому зросла з 2432 кг молока до 3054 кілограмів.
За одержання високих урожаїв фруктів кращі колгоспниці стали учасницями ВДНГ СРСР в 1967 році, серед них А. М. Циуліна, Т. М. Кабачек та інші. Бригадир-рільник колгоспу «Маяк» Г. О. Петляк, бригада якої в ювілейному році одержала по 32,7 цнт озимої пшениці з гектара при плані 17,5 цнт, обиралася делегатом XXIV з'їзду Комуністичної партії України.
Чудовими трудовими досягненнями відзначили трудівники колгоспу «Маяк» 50-річчя утворення СРСР. Колектив молочнотоварної ферми, який у першому кварталі 1972 року план додаткового завдання продажу державі молока виконав на 125,3 проц., занесено на обласну Дошку пошани, а імена кращих доярок колгоспу У. Т. Довбиш та А. П. Макаренко - до Книги трудової слави району. Колгосп «Маяк», як переможець у соціалістичному змаганні на честь славного ювілею, а в 1972 році завоював перехідний Червоний прапор району.
З кожним роком збільшуються доходи колгоспу. Якщо в 1960 році вони складали 554 тис. крб., то в 1970 - 2084 тис. карбованців.
Дивиться також інші населені пункти району: