Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В середині листопада 1920 року село було остаточно визволене від врангелівців. За роки інтервенції і громадянської війни його господарство занепало: зменшилися посівні площі, знизилась урожайність, майже не лишилося робочої худоби й сільськогосподарського реманенту. Особливо тяжко доводилось бідноті. А тим часом куркулі розширили свої земельні ділянки й сади, зберегли робочу худобу й овець.
18 листопада 1920 року відбулися загальні збори селян, на яких створено сільський ревком у складі 5 чоловік. Згідно постанови Кримревкому від 8 січня 1921 року волості були ліквідовані і утворено Євпаторійський повіт, до якого входило три райони, у т. ч. й Ак-Мечетський. 9 лютого створено Ак-Мечетський районний ревком з відділами управління, соцзабезпечення, народної освіти, земельним, а також райпродкомісаріатом, військовим комісаріатом. Головою його став член РКП(б) з 1918 року, колишній політпрацівник 30-ї дивізії Вахранєв.
22 лютого 1921 року в селі почав працювати Ак-Мечетський райком партії, оформилися 2 партосередки (8 членів партії і один кандидат у члени партії) і комсомольський осередок. У грудні 1922 року в Ак-Мечеті вже налічувалось 14 членів партії і 2 кандидати в члени партії. Комсомольський осередок об'єднував 10 комсомольців.
Члени ревкому й комуністи втілювали в життя декрети Радянського уряду. Селяни одержали по 8-9 га землі на кожного члена сім'ї. Але для обробітку цих ділянок вони не мали тяглової сили й реманенту, тому багато хто відмовлявся від наділів. Цим скористалися куркулі, які незаконно привласнювали селянські наділи. За «допомогу» інвентарем чи тяглом куркулі стягували з бідняків високу плату або примушунали їх відробляти на своїх нивах. Під час голоду місцеві багатії скуповували за безцінь у селян рухоме й нерухоме майно, укладали кабальні угоди. Завдяки великні роз'яснювальній роботі комуністів у ревком надійшло 20 заяв від селян проханням розірвати кабальні угоди з куркулями.
б серпня відбулися вибори Ак-Мечетської Ради робітничих, селянських і червоноарміських депутатів. Комуністи роз'яснювали населенню політику Радянської влади, розподіляли серед найбіднішого селянства позики, боролися з тими, хто порушував порядок збирання продподатку, із спекуляцією тощо. Для боротьби з куркульством в Ак-Мечеті було сформовано комуністичний загін. Організовано комітет боротьби з голодом. До жовтня 1922 року в селі відкрили 2 пункти харчування для 850 дітей і 119 дорослих.
Наприкінці 1922 року виникло Ак-Мечетське сільськогосподарське товариство, а через рік воно вже налічувало 284 господарства. На початку 1924 року засновано сільське споживче товариство з 98 чоловік.
1923-1924 рр. виявилися важкими для села: не було насіння для весняної сівби, не вистачало тяглової сили. З 4 тис. овець лише восьма частина належала біднякам і середнякам, решта - 16 куркульським господарствам. До сільради пролізли куркулі, які всіляко ущемляли інтереси бідноти. У відповідь на це 90 бідняцьких господарств зажадали, щоб їм виділили землю в окреме; земельне товариство.
Завдяки роботі комуністів і місцевих активістів 1926 року було обрано новий склад Ради, який, спираючись на бідноту, розгорнув боротьбу за соціалістичне перетворення села. Цьому перешкоджали куркулі, вдаючись навіть до терору проти радянських активістів. Так, 1927 року з-за рогу було вбито комуніста, колишнього комісар,- Кримського оперативного відділу, а з 1923 року - оперуповноважепого в Ак-Мечеті М. Сентябрева. Проте зупинити процес соціалістичного будівництва вороги не могли.
Мечетські комуністи проявляли піклування про культурний розвиток трудівників села. Тут працювала початкова школа, в якій навчалося 93 учні, хата-читальня, 40 постійних слухачів мала школа-пересувка для ліквідації неписьменності, де заняття відбувалися чотири рази на тиждень.
У квітні 1928 року в Ак-Мечеті організовано два ТСОЗи: «Початок» і «Повий шлях». На їх базі в 1930 році створено 2 артілі: рільничу «Початок» (вона об'єднувала майже половину господарств села, першим її головою був обраний двадцятип'ятитисячний з Ленінграда Кравцов) і рибальську «Шлях до комунізму» (до неї входило 25 господарств).
Згодом колгосп «Початок» став великим багатогалузевим господарством. Так, 1940 року в ньому було 205 корів, 209 коней, близько 7 тис. овець, 5 вантажних автомашин. У 1939 році прибуток артілі становив близько 1 млн. крб. В організаційно-господарському зміцненні колгоспу велику роль відіграла Ак-Мечетська МТС, створена в травні 1935 року. Тут налічувалося 96 тракторів і 36 зернових комбайнів, 50 трикорпусних плугів та чимало іншої техніки. Обслуговуючи 18 колгоспів району, МТС обробляла понад 18 тис. га землі, насаджувала ліси. За виробничі досягнення МТС і колгосп
Чорноморське
Сторінка 3 з 7
розгромили білогвардійці, акмечетці продовжували боротьбу в своєму районі. У квітні 1919 року в Ак-Мечеті відновлено Радянську владу, але нід натиском переважаючих сил ворога частинам Червоної Армії у червні довелося відступити. 18 листопада 1920 року відбулися загальні збори селян, на яких створено сільський ревком у складі 5 чоловік. Згідно постанови Кримревкому від 8 січня 1921 року волості були ліквідовані і утворено Євпаторійський повіт, до якого входило три райони, у т. ч. й Ак-Мечетський. 9 лютого створено Ак-Мечетський районний ревком з відділами управління, соцзабезпечення, народної освіти, земельним, а також райпродкомісаріатом, військовим комісаріатом. Головою його став член РКП(б) з 1918 року, колишній політпрацівник 30-ї дивізії Вахранєв.
22 лютого 1921 року в селі почав працювати Ак-Мечетський райком партії, оформилися 2 партосередки (8 членів партії і один кандидат у члени партії) і комсомольський осередок. У грудні 1922 року в Ак-Мечеті вже налічувалось 14 членів партії і 2 кандидати в члени партії. Комсомольський осередок об'єднував 10 комсомольців.
Члени ревкому й комуністи втілювали в життя декрети Радянського уряду. Селяни одержали по 8-9 га землі на кожного члена сім'ї. Але для обробітку цих ділянок вони не мали тяглової сили й реманенту, тому багато хто відмовлявся від наділів. Цим скористалися куркулі, які незаконно привласнювали селянські наділи. За «допомогу» інвентарем чи тяглом куркулі стягували з бідняків високу плату або примушунали їх відробляти на своїх нивах. Під час голоду місцеві багатії скуповували за безцінь у селян рухоме й нерухоме майно, укладали кабальні угоди. Завдяки великні роз'яснювальній роботі комуністів у ревком надійшло 20 заяв від селян проханням розірвати кабальні угоди з куркулями.
б серпня відбулися вибори Ак-Мечетської Ради робітничих, селянських і червоноарміських депутатів. Комуністи роз'яснювали населенню політику Радянської влади, розподіляли серед найбіднішого селянства позики, боролися з тими, хто порушував порядок збирання продподатку, із спекуляцією тощо. Для боротьби з куркульством в Ак-Мечеті було сформовано комуністичний загін. Організовано комітет боротьби з голодом. До жовтня 1922 року в селі відкрили 2 пункти харчування для 850 дітей і 119 дорослих.
Наприкінці 1922 року виникло Ак-Мечетське сільськогосподарське товариство, а через рік воно вже налічувало 284 господарства. На початку 1924 року засновано сільське споживче товариство з 98 чоловік.
1923-1924 рр. виявилися важкими для села: не було насіння для весняної сівби, не вистачало тяглової сили. З 4 тис. овець лише восьма частина належала біднякам і середнякам, решта - 16 куркульським господарствам. До сільради пролізли куркулі, які всіляко ущемляли інтереси бідноти. У відповідь на це 90 бідняцьких господарств зажадали, щоб їм виділили землю в окреме; земельне товариство.
Завдяки роботі комуністів і місцевих активістів 1926 року було обрано новий склад Ради, який, спираючись на бідноту, розгорнув боротьбу за соціалістичне перетворення села. Цьому перешкоджали куркулі, вдаючись навіть до терору проти радянських активістів. Так, 1927 року з-за рогу було вбито комуніста, колишнього комісар,- Кримського оперативного відділу, а з 1923 року - оперуповноважепого в Ак-Мечеті М. Сентябрева. Проте зупинити процес соціалістичного будівництва вороги не могли.
Мечетські комуністи проявляли піклування про культурний розвиток трудівників села. Тут працювала початкова школа, в якій навчалося 93 учні, хата-читальня, 40 постійних слухачів мала школа-пересувка для ліквідації неписьменності, де заняття відбувалися чотири рази на тиждень.
У квітні 1928 року в Ак-Мечеті організовано два ТСОЗи: «Початок» і «Повий шлях». На їх базі в 1930 році створено 2 артілі: рільничу «Початок» (вона об'єднувала майже половину господарств села, першим її головою був обраний двадцятип'ятитисячний з Ленінграда Кравцов) і рибальську «Шлях до комунізму» (до неї входило 25 господарств).
Згодом колгосп «Початок» став великим багатогалузевим господарством. Так, 1940 року в ньому було 205 корів, 209 коней, близько 7 тис. овець, 5 вантажних автомашин. У 1939 році прибуток артілі становив близько 1 млн. крб. В організаційно-господарському зміцненні колгоспу велику роль відіграла Ак-Мечетська МТС, створена в травні 1935 року. Тут налічувалося 96 тракторів і 36 зернових комбайнів, 50 трикорпусних плугів та чимало іншої техніки. Обслуговуючи 18 колгоспів району, МТС обробляла понад 18 тис. га землі, насаджувала ліси. За виробничі досягнення МТС і колгосп
Дивиться також інші населені пункти району: