Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
землю закріпив за нами». Виступи селян були придушені поліцейськими, що прибули сюди, кінною вартою з Сімферополя і ротою солдатів Віленського полку з Феодосії.
Позбавлені медичної допомоги, мешканці села лікувались у знахарів і шептух. Більшість селян була неписьменною. 1885 року із загальної кількості жителів
(741) тільки 8 чоловіків і одна жінка вміли читати й писати. Лише 1916 року тут відкрили однокласну школу, де навчалося 15 дітей із заможних сімей.
Під час першої світової імперіалістичної війни економічне становище більшості населення Василівки погіршилося. Через реквізиції зменшилася кількість робочої худоби. Сім'ї, що залишилися без годувальників, голодували. Селяни й далі орендували землю на кабальних умовах у поміщиці, яка володіла 2229 десятинами.
Невдоволення існуючим ладом серед трудящих зростало.
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року жителі Василівки обрали сільський комітет, який ухвалив поділити землю поміщиці. У травні 1917 року в поміщиці й кількох куркулів - власників садів було конфісковано лишки зерна та сіна.
Однак представники буржуазного Тимчасового уряду виступили на захист інтересіи куркулів і поміщиків. Заступник таврійського губернського комісара визнав рішення Василівського сільського комітету незаконним. Комітет розігнали з допомогою солдатів, що прибули з Сімферополя. Поліція заарештувала селян М. М. Лабоніна, І. І. Мєшкова та інших і кинула їх до сімферопольської в'язниці. На прохання власників садів й інших багатіїв до Василівки прибула військова команда.
Внаслідок активної агітаційної роботи більшовиків трудове селянство й далі вимагало конфіскації землі поміщиків, відмовившись вносити їм орендну плату.
Трудове населення Василівки з радістю зустріло звістку про перемогу Великого Жовтня. Активну участь у боротьбі за встановлення Радянської влади взяли А. П. Чумасов, М. В. Мельников, І. І. Мєшков, М. М. Лабонін та ін. 15 січня 1918 року в селі встановлено Радянську владу. Обрано Раду селянських депутатів (голова М. М. Лабонін) і президію виконкому Ради з трьох чоловік. До складу Ради селянських депутатів увійшли активісти села. Рада постановила конфіскувати землю поміщиці, запровадити контроль за торгівлею. Однак здійснити всі ці заходи не довелось, оскільки навесні 1918 року півострів окупували кайзерівські пінська. Під час наступу окупантів 16 березня у Василівці був створений загін Червоної гвардії. 28 березня василівці билися з німецькими частинами на Перекопі. Загін боровся і проти інших іноземних інтервентів, а також білогвардійців та татарських буржуазних націоналістів. У роки громадянської війни багато мешканців села билися в складі партизанських загонів. За подання допомоги червоним партизанам білогвардійці повісили місцевого жителя Овчинникова.
1-і квітня 1919 року іноземних загарбників і білогвардійців вигнали з села. У травні було обрано Раду, але на початку червня село захопили денікінці й учинили звірячу розправу над радянськими активістами.
Вагато хто з жителів воював проти білогвардійців і інтервентів у лавах Червової Армії. На фронтах громадянської війни загинули М. І. Єгоров, П. В. Дурненко,а. І. Зайцев та інші.
Остаточно Радянську владу у Василівці встановлено 14 листопада 1920 року, після перемоги над Врангелем. Село входило до Андріївської волості, і перші революційні перетворення здійснювалися тут під керівництвом Андріївського волрев- кому. 19 січня 1921 року створено Василівський сільревком з такими відділами при ньому: соціального забезпечення, культури, військовоїпідготовки.
За роки світової і громадянської воєн та іноземної інтервенції господарство
в селі занепало. Селянські двори (а їх залишилося 80) не були забезпечені ні насінням, ні тягловою силою, ні сільськогосподарським реманентом. Питаннями
допомоги селянам у посівних роботах займалась організована при ревкомі посівна трійка. Біднякам було виділено насіннєву позику й по коню. Та незважаючи на весною 1921 року було засіяно тільки 56 десятин землі.
Комуністи й комсомольці, осередки яких утворено в лютому 1921 року, організували трудящих Василівки на відбудову зруйнованого господарства. Навесні 1922 року одинадцять бідняків об'єднались у товариство спільного обробітку землі «Зоря». Держава виділила їм пшеницю для посіву, надала грошові кредити. 1923 року організовано споживче товариство. Через кооперацію селяни вигідно збували сільськогосподарську продукцію і купували промислові товари. Та відродження господарства ускладнювалося шаленим опором класових ворогів. Вони займалися шкідництвом, намагалися дискредитувати в очах односельців радянських активістів,
Василівка
Сторінка 2 з 6
землі. Збори, зокрема, ухвалили «забрати землю і через свої виборні комітети передані Установчим зборам, що ми цю землю вважаємо своєю, викуп за неї платити не б у демо і силою постоїмо за те, щоб закон цю Позбавлені медичної допомоги, мешканці села лікувались у знахарів і шептух. Більшість селян була неписьменною. 1885 року із загальної кількості жителів
(741) тільки 8 чоловіків і одна жінка вміли читати й писати. Лише 1916 року тут відкрили однокласну школу, де навчалося 15 дітей із заможних сімей.
Під час першої світової імперіалістичної війни економічне становище більшості населення Василівки погіршилося. Через реквізиції зменшилася кількість робочої худоби. Сім'ї, що залишилися без годувальників, голодували. Селяни й далі орендували землю на кабальних умовах у поміщиці, яка володіла 2229 десятинами.
Невдоволення існуючим ладом серед трудящих зростало.
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року жителі Василівки обрали сільський комітет, який ухвалив поділити землю поміщиці. У травні 1917 року в поміщиці й кількох куркулів - власників садів було конфісковано лишки зерна та сіна.
Однак представники буржуазного Тимчасового уряду виступили на захист інтересіи куркулів і поміщиків. Заступник таврійського губернського комісара визнав рішення Василівського сільського комітету незаконним. Комітет розігнали з допомогою солдатів, що прибули з Сімферополя. Поліція заарештувала селян М. М. Лабоніна, І. І. Мєшкова та інших і кинула їх до сімферопольської в'язниці. На прохання власників садів й інших багатіїв до Василівки прибула військова команда.
Внаслідок активної агітаційної роботи більшовиків трудове селянство й далі вимагало конфіскації землі поміщиків, відмовившись вносити їм орендну плату.
Трудове населення Василівки з радістю зустріло звістку про перемогу Великого Жовтня. Активну участь у боротьбі за встановлення Радянської влади взяли А. П. Чумасов, М. В. Мельников, І. І. Мєшков, М. М. Лабонін та ін. 15 січня 1918 року в селі встановлено Радянську владу. Обрано Раду селянських депутатів (голова М. М. Лабонін) і президію виконкому Ради з трьох чоловік. До складу Ради селянських депутатів увійшли активісти села. Рада постановила конфіскувати землю поміщиці, запровадити контроль за торгівлею. Однак здійснити всі ці заходи не довелось, оскільки навесні 1918 року півострів окупували кайзерівські пінська. Під час наступу окупантів 16 березня у Василівці був створений загін Червоної гвардії. 28 березня василівці билися з німецькими частинами на Перекопі. Загін боровся і проти інших іноземних інтервентів, а також білогвардійців та татарських буржуазних націоналістів. У роки громадянської війни багато мешканців села билися в складі партизанських загонів. За подання допомоги червоним партизанам білогвардійці повісили місцевого жителя Овчинникова.
1-і квітня 1919 року іноземних загарбників і білогвардійців вигнали з села. У травні було обрано Раду, але на початку червня село захопили денікінці й учинили звірячу розправу над радянськими активістами.
Вагато хто з жителів воював проти білогвардійців і інтервентів у лавах Червової Армії. На фронтах громадянської війни загинули М. І. Єгоров, П. В. Дурненко,а. І. Зайцев та інші.
Остаточно Радянську владу у Василівці встановлено 14 листопада 1920 року, після перемоги над Врангелем. Село входило до Андріївської волості, і перші революційні перетворення здійснювалися тут під керівництвом Андріївського волрев- кому. 19 січня 1921 року створено Василівський сільревком з такими відділами при ньому: соціального забезпечення, культури, військовоїпідготовки.
За роки світової і громадянської воєн та іноземної інтервенції господарство
в селі занепало. Селянські двори (а їх залишилося 80) не були забезпечені ні насінням, ні тягловою силою, ні сільськогосподарським реманентом. Питаннями
допомоги селянам у посівних роботах займалась організована при ревкомі посівна трійка. Біднякам було виділено насіннєву позику й по коню. Та незважаючи на весною 1921 року було засіяно тільки 56 десятин землі.
Комуністи й комсомольці, осередки яких утворено в лютому 1921 року, організували трудящих Василівки на відбудову зруйнованого господарства. Навесні 1922 року одинадцять бідняків об'єднались у товариство спільного обробітку землі «Зоря». Держава виділила їм пшеницю для посіву, надала грошові кредити. 1923 року організовано споживче товариство. Через кооперацію селяни вигідно збували сільськогосподарську продукцію і купували промислові товари. Та відродження господарства ускладнювалося шаленим опором класових ворогів. Вони займалися шкідництвом, намагалися дискредитувати в очах односельців радянських активістів,
Дивиться також інші населені пункти району:
- Білогірський район
- Цвіточне
- Русаківка
- Новожилівка
- Муромське
- Мічурінське
- Мельничне
- Курське
- Криничне
- Зибине
- Зеленогірське
- Вишенне
- Багате
- Ароматне
- Зуя