Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Від німецько-фашистських загарбників Албат визволено 15 квітня 1944 року 227-ю стрілецькою дивізією під командуванням полковника Г. І. Преображенського, а також частинами 57-го танкового полку й артилерійськими частинами та 32-ю гвардійською дивізією, якою командував полковник М. К. Закуренков.
Гітлерівці завдали селу великих збитків, які лише по комунальному господарству становили 1185 тис. крб. З перших днів визволення Албата відновили роботу партійні та радянські органи. Вживалися термінові заходи, щоб розмінувати шляхи, поля, сади. Невдовзі мешканці села взялися відбудовувати виведену з ладу зрошувальну систему, упорядковувати понівечені сади, тютюнові плантації, виноградники. Трудящі Куйбишевського району, прагнучи прискорити перемогу над ворогом, у травні 1944 року придбали облігацій Третьої державної воєнної позики на суму 821 тис. крб. 1944 року відкрито дві школи - початкову і середню.
Працювали поліклініка, райспоживспілка і сільське споживче товариство, комунальний комбінат та інші установи.
Велику допомогу у відбудові Албата подав Радянський уряд. У серпні 1944 року до Куйбишевського району стали прибувати переселенці з різних областей країни. Незважаючи на труднощі воєнного часу, держава надавала їм позики, пільги. Новоприбулі спільно із старожилами відбудовували господарство. У колгоспників- переселепців не було досвіду в обробітку вирощуваних тут культур. Парторганізація колгоспу ім. Дзержинського приділяла багато уваги залученню всіх трудящих систематичного сільськогосподарського навчання.
194б року в колгоспі було закладено новий сад. Збільшився машинний парк Куйбишевської МТС. У 1950 році вона одержала нові сільськогосподарські машини, рівень механізації сільськогосподарських робіт у районі вдвоє перевищував довоєнний.
Колгосп мав 80 га садів, близько 20 га плантацій тютюну, вирощували також зернові культури, овочі. 1950 року колгосп ім. Дзержинського об'єднався з колгоспом ім. Леніна, розташованим у селі Новоульяновці. Нове господарство було назнано ім'ям Леніна. Його першим головою став один із зачинателів колгоспного руху в Куйбишевому Т. А. Майборода. Об'єднане господарство поступово міцніло. Прибуток колгоспу за 1952 рік становив 1146 тис. крб. при плані 906 тис. карбованців.
На початку 60-х років у колгоспі ім. Леніна, який продовжував укрупнюватися, працювали жителі Куйбишевого, Великого Садового, Високого, Малого Садового, Новоульяновки, Печерного, згодом приєднаного до Високого, Підлісного, Танкового. Шепетівки. Це - багатонаціональний колектив. На ланах і фермах, тютюнових плантаціях і в садах єдиною дружною сім'єю працюють росіяни, українці, азербайджанці, вірмени, грузини, євреї, латиші, мордвини, естонці та інші.
З 1964 року укрупнений колгосп став називатися ім. Ілліча. Центральна садиба і третій відділок розташовані в Куйбишевому. За господарством закріплено 4733 га землі, в т. ч. 1115 га орної. Тут можна обробляти лише вузьку долину ріки та невеликі ділянки біля підніжжя і на схилах гір. Колгоспники піднімали економіку господарства за рахунок вмілого використання землі. Площа садів у 1962 році становила 152 га. На гектарі розміщували вже більш як 300 дерев. Сади змінилися якісно. Їх обробляли із застосуванням найновіших досягнень агротехніки і збирали добрі врожаї. Якщо в 1960 році одержали в середньому з гектара по 85 цнт Фруктів, то в 1966 році - по 148 цнт, а ланка О. П. Дьоміної зібрала по 220 цнт плодів з гектара. Повністю механізували посадку тютюну. Його вирощували на 260 га. 1963 року на базі передової бригади 3. К. Ковальової було створено школу передового досвіду, в якій проходили стажування 70 тютюнників з інших господарств.
1962 року колгосп мав 20 тракторів, 30 автомашин, 4 комбайни, а 1972 - 41 трактор, 56 автомашин, 5 комбайнів. Застосування механізації та електрифікації дало змогу скоротити витрати праці при обробітку сільськогосподарських культур. Так, вже 1966 року на виробництво центнера тютюну порівняно з 1950 роком вони зменшилися майже наполовину і значно скоротилися в садівництві й рільництві.
За підсумками соціалістичного змагання 1965-1966 рр. колгосп ім. Ілліча по розвитку садівництва посів друге місце у Кримській області. Багато хто з трудівників за успіхи в праці удостоєний високих урядових нагород. Орден Леніна вручено головному агрономові В. П. Карпачову, садівникам О. П. Дьоміній та М. М. Кравченко, агроному-тютюннику 3. К. Ковальовій.
Починаючи від 1965 року господарство щороку демонструє свої досягнення на ВДШМ двічі нагороджувалося дипломами 1-го ступеня. Учасниками Виставки досягнень народного господарства СРСР були 33 колгоспники, багатьох з них нагороджено медалями Виставки.
Куйбишеве
Сторінка 4 з 6
відважні бійці диверсійних груп під командуванням Г. В. Грузинова, А. Молочникова, М. Г. Гордієнка, С. Половчені, В. Олейникова пускали під укіс ворожі ешелони. Від німецько-фашистських загарбників Албат визволено 15 квітня 1944 року 227-ю стрілецькою дивізією під командуванням полковника Г. І. Преображенського, а також частинами 57-го танкового полку й артилерійськими частинами та 32-ю гвардійською дивізією, якою командував полковник М. К. Закуренков.
Гітлерівці завдали селу великих збитків, які лише по комунальному господарству становили 1185 тис. крб. З перших днів визволення Албата відновили роботу партійні та радянські органи. Вживалися термінові заходи, щоб розмінувати шляхи, поля, сади. Невдовзі мешканці села взялися відбудовувати виведену з ладу зрошувальну систему, упорядковувати понівечені сади, тютюнові плантації, виноградники. Трудящі Куйбишевського району, прагнучи прискорити перемогу над ворогом, у травні 1944 року придбали облігацій Третьої державної воєнної позики на суму 821 тис. крб. 1944 року відкрито дві школи - початкову і середню.
Працювали поліклініка, райспоживспілка і сільське споживче товариство, комунальний комбінат та інші установи.
Велику допомогу у відбудові Албата подав Радянський уряд. У серпні 1944 року до Куйбишевського району стали прибувати переселенці з різних областей країни. Незважаючи на труднощі воєнного часу, держава надавала їм позики, пільги. Новоприбулі спільно із старожилами відбудовували господарство. У колгоспників- переселепців не було досвіду в обробітку вирощуваних тут культур. Парторганізація колгоспу ім. Дзержинського приділяла багато уваги залученню всіх трудящих систематичного сільськогосподарського навчання.
194б року в колгоспі було закладено новий сад. Збільшився машинний парк Куйбишевської МТС. У 1950 році вона одержала нові сільськогосподарські машини, рівень механізації сільськогосподарських робіт у районі вдвоє перевищував довоєнний.
Колгосп мав 80 га садів, близько 20 га плантацій тютюну, вирощували також зернові культури, овочі. 1950 року колгосп ім. Дзержинського об'єднався з колгоспом ім. Леніна, розташованим у селі Новоульяновці. Нове господарство було назнано ім'ям Леніна. Його першим головою став один із зачинателів колгоспного руху в Куйбишевому Т. А. Майборода. Об'єднане господарство поступово міцніло. Прибуток колгоспу за 1952 рік становив 1146 тис. крб. при плані 906 тис. карбованців.
На початку 60-х років у колгоспі ім. Леніна, який продовжував укрупнюватися, працювали жителі Куйбишевого, Великого Садового, Високого, Малого Садового, Новоульяновки, Печерного, згодом приєднаного до Високого, Підлісного, Танкового. Шепетівки. Це - багатонаціональний колектив. На ланах і фермах, тютюнових плантаціях і в садах єдиною дружною сім'єю працюють росіяни, українці, азербайджанці, вірмени, грузини, євреї, латиші, мордвини, естонці та інші.
З 1964 року укрупнений колгосп став називатися ім. Ілліча. Центральна садиба і третій відділок розташовані в Куйбишевому. За господарством закріплено 4733 га землі, в т. ч. 1115 га орної. Тут можна обробляти лише вузьку долину ріки та невеликі ділянки біля підніжжя і на схилах гір. Колгоспники піднімали економіку господарства за рахунок вмілого використання землі. Площа садів у 1962 році становила 152 га. На гектарі розміщували вже більш як 300 дерев. Сади змінилися якісно. Їх обробляли із застосуванням найновіших досягнень агротехніки і збирали добрі врожаї. Якщо в 1960 році одержали в середньому з гектара по 85 цнт Фруктів, то в 1966 році - по 148 цнт, а ланка О. П. Дьоміної зібрала по 220 цнт плодів з гектара. Повністю механізували посадку тютюну. Його вирощували на 260 га. 1963 року на базі передової бригади 3. К. Ковальової було створено школу передового досвіду, в якій проходили стажування 70 тютюнників з інших господарств.
1962 року колгосп мав 20 тракторів, 30 автомашин, 4 комбайни, а 1972 - 41 трактор, 56 автомашин, 5 комбайнів. Застосування механізації та електрифікації дало змогу скоротити витрати праці при обробітку сільськогосподарських культур. Так, вже 1966 року на виробництво центнера тютюну порівняно з 1950 роком вони зменшилися майже наполовину і значно скоротилися в садівництві й рільництві.
За підсумками соціалістичного змагання 1965-1966 рр. колгосп ім. Ілліча по розвитку садівництва посів друге місце у Кримській області. Багато хто з трудівників за успіхи в праці удостоєний високих урядових нагород. Орден Леніна вручено головному агрономові В. П. Карпачову, садівникам О. П. Дьоміній та М. М. Кравченко, агроному-тютюннику 3. К. Ковальовій.
Починаючи від 1965 року господарство щороку демонструє свої досягнення на ВДШМ двічі нагороджувалося дипломами 1-го ступеня. Учасниками Виставки досягнень народного господарства СРСР були 33 колгоспники, багатьох з них нагороджено медалями Виставки.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Бахчисарайський район
- Углове
- Тернівка
- Тінисте
- Табачне
- Скалисте
- Поштове
- Плодове
- Красний Мак
- Каштани
- Зелене
- Залізничне
- Голубинка
- Віліне
- Верхоріччя
- Ароматне
- Научний