Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
1928 року в Албаті створено ще одну невелику сільськогосподарську артіль - «Плугатар». Проте не було досвіду ведення колективного господарства, не
вистачало робочих рук. Куркулі й татарські буржуазні націоналісти чинили впертий опір колективізації. Вони намагалися протягнути до складу сільської Ради своїх представників, залякували жителів. Коли почався масовий колгоспний рух, вони вдавалися до фіктивних поділів своїх господарств, щоб і далі експлуатувати селян. Керована партійною організацією Албата біднота дала рішучу відсіч ворогам колгоспного ладу.
Незважаючи на опір куркулів, у 1929 році було організовано колгосп ім. Дзержинського. Ініціаторами його створення стали комуністи. 1930 року в ньому вже об'єднувалося 100 господарств. Колгоспники обробляли 50 га садів, 23,3 га городів та 9 га плантацій тютюну.
В Албаті працювали дві первинні парторганізації - територіальна й колгоспна. Комуністи йшли в авангарді соціалістичного будівництва. Вони добилися зміцнення економіки громадського господарства. Трудівники села одержували добрі врожаї фруктів і тютюну. Так, 1938 року вони зібрали по 11,8 цнт тютюну з гектара на площі 55 га. Колгосп мав дві тваринницькі ферми. Його поля обробляла створена 1935 року машинно-тракторна станція, що налічувала 13 тракторів.
Зростала політична й трудова активність колгоспного селянства. Розгорнувся стахановський рух. За успіхи в праці колгосп ім. Дзержинського не раз заносили на районну Дошку пошани. 1940 року він став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
1935 року з Бахчисарайського району було виділено Фотісальський район з центром у Албаті. Тоді ж за проханням трудящих новий район назвали Куйбишевським. Радянські та партійні органи виявляли постійну турботу про дальший розпиток Албата і району. В селі збудували колгоспну електростанцію, планувалося провести до Албата лінію для одержання електроенергії з Севастополя. Споруджувалися нові будинки, дитячі ясла, поліпшувалися шляхи. Укріплювалися береги ріки Бельбеку.
Великі зміни відбулися в галузі охорони здоров'я й освіти. В січні 1929 року в селі відкрили фельдшерський пункт, а потім і районну лікарню. Працювала середня школа. Діяла бібліотека, кінотеатр. З 1935 року тут видавалася газета «Ударник». До послуг мешканців були пошта, телеграф.
Мирну працю радянських людей перервав напад фашистської Німеччини на нашу Батьківщину. Наприкінці жовтня - на початку листопада 1941 року фашистські окупанти захопили степовий Крим. У долинах рік Альми й Качі 2-5 лилистопада розгорнулася велика битва. Частинам Приморської армії, що залишилися в тилу 11-ї німецької армії Манштейна, треба було прорвати оборону ворога й вийти до Севастополя. Запеклі бої точилися на шосе Бахчисарай-Ялта поблизу Албата. Протягом трьох днів окремі населені пункти по кілька разів переходили з рук в руки. У ці суворі дні воїни 40-ї кавалерійської дивізії здійснили героїчний рейд по території Куйбишевського району, захопленого Гітлерівцями. Завдання було виконано - наступ ворога на Ялту припинено. Це дало змогу головним силам Приморської армії прорватися до Севастополя. Багато хто поліг смертю хоробрих у цих боях. Серед них командир 7-го кавалерійського полку угорець Шандор Петраш.
На початку листопада 1941 року льотчик морської авіації капітан М. Т. Хрустальов повторив безсмертний подвиг капітана Гастелло, спрямувавши літак на колону ворожих військ. М. Т. Хрустальову споруджено пам'ятник у селі Малому Садовому, поблизу того місця, де загинув герой.
Частина жителів Куйбишевського району пішла разом з військами Чорнової Армії. Загинули, захищаючи Севастополь, мешканці Албата П. І. Верхолапов, М. П. Драчов, С. Д. Прієв та багато інших.
За час окупації фашисти стратили 379 чоловік, вивезли на каторжні роооти до Німеччини 123 жителі Куйбишевського району. При сприянні зрадників був арештований і розстріляний у грудні 1941 року Н. Халілєв - фундатор колгоспу, секретар Албатської сільради. Зрадники виказали ворогам партизанку комуністку М. В. Климову, яка до війни працювала директором лісгоспу, а з листопада 1941 по травень 1942 року була політруком однієї з груп Севастопольського партизанкського загону. В серпні 1943 року після страхітливих катувань Гітлерівці розстріляли М. В. Климову.
Незважаючи на звірства фашистських загарбників та їхніх поплічників татарських буржуазних націоналістів, боротьба проти них у горах і Бельбецькій долині не припинялась. Але початок партизанського руху в Куйбишевському районі був пов'язаний з великими труднощами. Татарські буржуазні націоналісти, які пробралися до керівництва Куйбишевським партизанським загоном, розпустили його, пограбували матеріальні бази, а самі перейшли на службу до німецьких окупантів. Коли в горах Криму розгорнулась партизанська боротьба, мешканці Албата взяли в ній участь. Особливо активними були дії партизанів біля залізничної станції Сюрень, де
Куйбишеве
Сторінка 3 з 6
організували сільськогосподарську виставку, що викликала великий інтерес у селян.1928 року в Албаті створено ще одну невелику сільськогосподарську артіль - «Плугатар». Проте не було досвіду ведення колективного господарства, не
Незважаючи на опір куркулів, у 1929 році було організовано колгосп ім. Дзержинського. Ініціаторами його створення стали комуністи. 1930 року в ньому вже об'єднувалося 100 господарств. Колгоспники обробляли 50 га садів, 23,3 га городів та 9 га плантацій тютюну.
В Албаті працювали дві первинні парторганізації - територіальна й колгоспна. Комуністи йшли в авангарді соціалістичного будівництва. Вони добилися зміцнення економіки громадського господарства. Трудівники села одержували добрі врожаї фруктів і тютюну. Так, 1938 року вони зібрали по 11,8 цнт тютюну з гектара на площі 55 га. Колгосп мав дві тваринницькі ферми. Його поля обробляла створена 1935 року машинно-тракторна станція, що налічувала 13 тракторів.
Зростала політична й трудова активність колгоспного селянства. Розгорнувся стахановський рух. За успіхи в праці колгосп ім. Дзержинського не раз заносили на районну Дошку пошани. 1940 року він став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
1935 року з Бахчисарайського району було виділено Фотісальський район з центром у Албаті. Тоді ж за проханням трудящих новий район назвали Куйбишевським. Радянські та партійні органи виявляли постійну турботу про дальший розпиток Албата і району. В селі збудували колгоспну електростанцію, планувалося провести до Албата лінію для одержання електроенергії з Севастополя. Споруджувалися нові будинки, дитячі ясла, поліпшувалися шляхи. Укріплювалися береги ріки Бельбеку.
Великі зміни відбулися в галузі охорони здоров'я й освіти. В січні 1929 року в селі відкрили фельдшерський пункт, а потім і районну лікарню. Працювала середня школа. Діяла бібліотека, кінотеатр. З 1935 року тут видавалася газета «Ударник». До послуг мешканців були пошта, телеграф.
Мирну працю радянських людей перервав напад фашистської Німеччини на нашу Батьківщину. Наприкінці жовтня - на початку листопада 1941 року фашистські окупанти захопили степовий Крим. У долинах рік Альми й Качі 2-5 лилистопада розгорнулася велика битва. Частинам Приморської армії, що залишилися в тилу 11-ї німецької армії Манштейна, треба було прорвати оборону ворога й вийти до Севастополя. Запеклі бої точилися на шосе Бахчисарай-Ялта поблизу Албата. Протягом трьох днів окремі населені пункти по кілька разів переходили з рук в руки. У ці суворі дні воїни 40-ї кавалерійської дивізії здійснили героїчний рейд по території Куйбишевського району, захопленого Гітлерівцями. Завдання було виконано - наступ ворога на Ялту припинено. Це дало змогу головним силам Приморської армії прорватися до Севастополя. Багато хто поліг смертю хоробрих у цих боях. Серед них командир 7-го кавалерійського полку угорець Шандор Петраш.
На початку листопада 1941 року льотчик морської авіації капітан М. Т. Хрустальов повторив безсмертний подвиг капітана Гастелло, спрямувавши літак на колону ворожих військ. М. Т. Хрустальову споруджено пам'ятник у селі Малому Садовому, поблизу того місця, де загинув герой.
Частина жителів Куйбишевського району пішла разом з військами Чорнової Армії. Загинули, захищаючи Севастополь, мешканці Албата П. І. Верхолапов, М. П. Драчов, С. Д. Прієв та багато інших.
За час окупації фашисти стратили 379 чоловік, вивезли на каторжні роооти до Німеччини 123 жителі Куйбишевського району. При сприянні зрадників був арештований і розстріляний у грудні 1941 року Н. Халілєв - фундатор колгоспу, секретар Албатської сільради. Зрадники виказали ворогам партизанку комуністку М. В. Климову, яка до війни працювала директором лісгоспу, а з листопада 1941 по травень 1942 року була політруком однієї з груп Севастопольського партизанкського загону. В серпні 1943 року після страхітливих катувань Гітлерівці розстріляли М. В. Климову.
Незважаючи на звірства фашистських загарбників та їхніх поплічників татарських буржуазних націоналістів, боротьба проти них у горах і Бельбецькій долині не припинялась. Але початок партизанського руху в Куйбишевському районі був пов'язаний з великими труднощами. Татарські буржуазні націоналісти, які пробралися до керівництва Куйбишевським партизанським загоном, розпустили його, пограбували матеріальні бази, а самі перейшли на службу до німецьких окупантів. Коли в горах Криму розгорнулась партизанська боротьба, мешканці Албата взяли в ній участь. Особливо активними були дії партизанів біля залізничної станції Сюрень, де
Дивиться також інші населені пункти району:
- Бахчисарайський район
- Углове
- Тернівка
- Тінисте
- Табачне
- Скалисте
- Поштове
- Плодове
- Красний Мак
- Каштани
- Зелене
- Залізничне
- Голубинка
- Віліне
- Верхоріччя
- Ароматне
- Научний