Сторінка 3 з 5
гвардій ської армій. Їх переправляли через Каркінітську затоку човнами. На березі радянських воїнів зустрічали місцеві жителі, сприяли їм у збиранні розвідувальних даних. Активно допомагали розвідникам і жителі Ак-Шеїха,
зокрема М. І. Гречихин, Д. М. Корж, Г. М. Клименко та багато інших.
Визволили Ак-Шеїх від гітлерівців 13 квітня 1944 року частини 87-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням гвардії полковника К. Я. Тимчика і 9-ї гвардійської кавалерійської дивізії під командуванням генерал-майора І. В. Тутаринова. У боях за село полягли лейтенант М. Ф. Жерміцин, старший лейтенант
B. П. Звєрєв, сержант медичної служби К. С. Ткачова, рядові В. І. Євстигнєєв,
C. С. Єлисєєв, І. К. Іванов та ін. У селищі на братській могилі споруджено обеліск вічної Слави воїнам-визволителям.
У роки Великої Вітчизняної війни багато жителів Ак-Шеїха, як і всі радянські, люди, героїчно захищали Радянську Вітчизну. Стійко стояли на підступах до Москви В. О. Мухін і В. І. Маслич, захищали твердиню на Волзі І. В. Несен і М. М. Кашинський, Севастополь - М. А. Терещенко, Ленінград - Я. Ф. Корж та О. І. Остапенко, Кавказ – І. А. Касяненко, визволяв Київ В. П. Байсара.
Зразу ж після вигнання німецько-фашистських загарбників відновили роботу райком партії, сільська Рада і райвиконком. Вони спрямовували зусилля труди щих на розв'язання першочергових завдань господарського і культурного будівництва. Треба було виконати великі відбудовні роботи. Відступаючи, фашисти
залишили після себе руїни і згарища. За час окупації загарбники завдали Ак-Шеїху збитків на 36,2 млн. карбованців.
Радянська держава виділила кошти й будівельні матеріали для відбудови села. У квітні запрацював молокозавод, а потім - МТС. У майстернях ремонтували уцілілі машини, реманент. При МТС відкрилися короткотермінові курси по підготовці трактористів і комбайнерів, де навчалися жінки і підлітки.
Відбудовуючи зруйноване господарство, жителі Ак-Шеїха продовжували допомагати фронту. Навесні 1944 року трудівники села й району з своїх особистих заощаджень нпосли на будівництво танкової колони «Севастополь» 400 тис. крб.,
кг срібла і золота, облігацій державної позики на 27,3 тис. карбованців.
1944 року село Ак-Шеїх перейменовано на Роздольне, і район став називатися Роздольненським. У перші роки після війни тут звели лікарню, школу, житлові будинки. Було відкрито будинок культури, агіткультбригада якого під час збирання врожаю вже 1945 року виступала з концертами перед колгоспниками району, випускала бойок; листки, проводила бесіди. Відновлювала роботу бібліотека райцентру, знищена гітлерівцями. Її фонд поповнювався за рахунок книг, надісланих із братніх республік, у т. ч. з Грузії, Вірменії.
Самовіддано трудилися роздольненці. МТС щорічно виконувала план тракторних робіт на 120 -130 проц. 1953 року комбайнер Роздольненської МТС М. І. Гречичин зібрав на площі 617,5 га по 21,6 цнт зерна з гектара. Комбайнер за трудові досягнення нагороджений двома орденами Леніна, йому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. За успіхи в розвитку сільського господарства району 38 робітникам і службовцям Роздольного вручено ордени й медалі.
Зростав й упорядковувався районний центр. У 50-і роки тут збудовано нове приміщення середньої школи на 650 місць, корпус районної лікарні на 50 ліжок, кінотеатр, готель. З 1954 року діють авіалінії, що зв'язують селище з Сімферополем, Каховкою, Красноперекопськом. Через 4 роки закінчено будівництво автошляху на Євпаторію. Між Роздольним та іншими населеними пунктами Криму почали регулярно курсувати автобуси.
Після спорудження Північно-Кримського каналу в Роздольному розгорнулося будівництво відвідної споруди. Водами Дніпра тепер зрошують великі площі земель радгоспів і колгоспів району. Потужна насосна станція міжколгоспного водоводу подає воду в безводні степи на відстань до 30 кілометрів.
Швидкими темпами розвивається промисловість селища. Райцентр підключено до державної енергосистеми. 1965 року Роздольне стало центром району електричних мереж. Електрики та інші робітники (110 чоловік) обслуговують лінії електропередач на території кількох районів Криму. Довжина всіх ліній у 1971 році становила понад 1103 км. У селищі працюють також районне об'єднання «Сільгосптехніки», «Міжколгоспбуд», пересувні механізовані колони - ПМК-180, ПМК «Кримспецсільмонтаж», промкомбінат, побуткомбінат, молокозавод та ін. Трудівники Роздольного успішно виконали восьмий п'ятирічний план, відзначили великими виробничими досягненнями 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Кращі колективи - «Міжколгоспбуд», об'єднання «Сільгосптехніки», середня школа, райспоживспілка, книжковий магазин та ін. занесено до районної
Дивиться також інші населені пункти району: