Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У травні 1923 року з ініціативи комуністів села відбулися збори, на яких обговорювалося питання про допомогу страйкуючим робітникам Руру. На
знак інтернаціональної солідарності з революційними трудящими Німеччини селяни Ак-Шеїха ухвалили провести збір коштів для робітників Руру.
Однією з найважливіших ділянок роботи партійної організації була Рада. У складі Ак-Шеїхської сільської Ради, обраної 1924 року, налічувалося 12 членів і 4 кандидати в члени партії, в т. ч. 2 жінки. Партійні й радянські органи села систематично контролювали умови найму батраків, сприяли розірванню кабальних угод, укладених бідняками з німецькими колоністами під час голоду.
Трудове селянство подавало всебічну підтримку Радянській владі, Комуністичній партії. На мітингу в Ак-Шеїсі, що відбувся 22 січня 1925 року в зв'язку а річницею від дня смерті В. І. Леніна, було ухвалено резолюцію, в якій говорилося: «Ми, громадяни Ак-Шеїхської сільради, клянемося, що всі заповіти Ілліча викопаємо, що союз робітників і селян, керований Комуністичною партією, непохитний, що на перший заклик нашого робітничо-селянського уряду всі як один ... підемо на захист завоювань Жовтневої революції. Хай знають вороги Радянської влади, що партія Леніна - єдина партія, яка захищає інтереси робітників і найбіднішого селянства, і ми, селяни, йдемо за партією...».
Створена 1933 року Ак-Шеїхська МТС мала 24 трактори. Вона відіграла значну роль в економічному зміцненні колективних господарств району. В Ак-Шеїсі не було організовано колгоспу.
1935 року село, що раніше входило до Євпаторійського району, стало центром Ак-Шеїхського району. В Ак-Шеїхській районній партійній організації в цей час налічувалося 90 членів і кандидатів у члени партії, об'єднаних у 10 первинних організаціях. Працівники райкому партії і комсомолу приділяли багато уваги питанням економічного й культурного будівництва в селі.
Партійні і радянські органи 1937 року ухвалили рішення перетворити Ак-Шеїх на зразкове селище, на яке б рівнялися всі населені пункти району. Зростала кількість жителів села - в 1937 році тут проживало 680, а в 1940 - 1116 чоловік. У передвоєнні роки в Ак-Шеїсі побудовано електростанцію, промкомбінат, молоко завод друкарню, шевську майстерню. Населення обслуговували 2 лікарі, 6 чоловік з середньою медичною освітою. В селі функціонували лікарня на 20 ліжок та аптека.
1937 року в новому двоповерховому будинку відкрито середню школу. У ній в 1940 році 16 учителів навчали 430 учнів. Для малюків збудували ясла на 35 місць. В Ак-Шеїсі працювали районний будинок культури з кіноустановкою, бібліотека. Книжковий фонд її налічував 5 тис. томів. Видавалася районна газета «Вперед к коммунизму». Місцевий радіовузол обслуговував 170 радіоточок, встановлених у будинках робітників і службовців райцентру.
Мирну працю радянських людей перервав напад гітлерівців на нашу Батьківщину. З0 жовтня 1941 року фашисти захопили Ак-Шеїх. З допомогою зрадників вони заарештовували й розстрілювали комуністів, комсомольців, активістів. Всього за час окупації з території Ак-Шеїхського району вигнано до Німеччини 687, убито 161 чоловіка.
Ще до приходу німецько-фашистських загарбників у серпні 1941 року в Ак-Шеїсі створюється партизанський загін. Група партизанів у кількості 27 чоловік вирушила в ліси Гірської частини Бахчисарайського району, а коли вона прибула до місця призначення, то вже налічувала 75 бійців. Командиром Ак-Шеїхського партизанського загону став Ф. С. Харченко, комісаром - І. К. Понедельников. Начальником штабу призначили М. Балахонова, а з лютого 1942 року – І. І. Урсола.
Героїчно билися ак-шеїхські партизани проти німецько-фашистських загарбників. 2 листопада 1941 року група бійців зустріла на шосе за 4 км від села Коуш німецьку розвідку: мотоцикл, танкетку і легкову машину. Зав'язався бій, в якому партизани здобули перемогу. На 24-у річницю Великого Жовтня, 8 листопада 1941 року, бійці цього загону висадили в повітря два мости на шосе, що веде від Бешуйських копалень до Бахчисарая. 13 грудня 1941 року невелика група парти занів влаштувала засаду біля села Чаїр, куди, за повідомленням розвідників, мала прибути німецька каральна експедиція. Увечері до села підійшла колона: 8 мотоциклістів, 20 автомашин з солдатами та офіцерами, танк. Сили були нерівні, але партизани вирішили прийняти бій. Вони відкрили вогонь з автоматів і кулеметів. Було знищено дві автомашини і близько 40 солдатів та офіцерів ворога. Здійснивши напад, партизани відійшли до лісу. У квітні 1942 року загін злився з Ялтинським партизанським загоном.
Восени 1943 року, коли Червона Армія замкнула ворожі війська в Криму, на територію району було закинуто групи радянських розвідників 51-ї і 2-ї
Роздольне
Сторінка 2 з 5
«тиждень червоної казарми», «тиждень дитини» та ін. Тоді ж відремонтовано Ак-Шеїхську лікарню.У травні 1923 року з ініціативи комуністів села відбулися збори, на яких обговорювалося питання про допомогу страйкуючим робітникам Руру. На
Однією з найважливіших ділянок роботи партійної організації була Рада. У складі Ак-Шеїхської сільської Ради, обраної 1924 року, налічувалося 12 членів і 4 кандидати в члени партії, в т. ч. 2 жінки. Партійні й радянські органи села систематично контролювали умови найму батраків, сприяли розірванню кабальних угод, укладених бідняками з німецькими колоністами під час голоду.
Трудове селянство подавало всебічну підтримку Радянській владі, Комуністичній партії. На мітингу в Ак-Шеїсі, що відбувся 22 січня 1925 року в зв'язку а річницею від дня смерті В. І. Леніна, було ухвалено резолюцію, в якій говорилося: «Ми, громадяни Ак-Шеїхської сільради, клянемося, що всі заповіти Ілліча викопаємо, що союз робітників і селян, керований Комуністичною партією, непохитний, що на перший заклик нашого робітничо-селянського уряду всі як один ... підемо на захист завоювань Жовтневої революції. Хай знають вороги Радянської влади, що партія Леніна - єдина партія, яка захищає інтереси робітників і найбіднішого селянства, і ми, селяни, йдемо за партією...».
Створена 1933 року Ак-Шеїхська МТС мала 24 трактори. Вона відіграла значну роль в економічному зміцненні колективних господарств району. В Ак-Шеїсі не було організовано колгоспу.
1935 року село, що раніше входило до Євпаторійського району, стало центром Ак-Шеїхського району. В Ак-Шеїхській районній партійній організації в цей час налічувалося 90 членів і кандидатів у члени партії, об'єднаних у 10 первинних організаціях. Працівники райкому партії і комсомолу приділяли багато уваги питанням економічного й культурного будівництва в селі.
Партійні і радянські органи 1937 року ухвалили рішення перетворити Ак-Шеїх на зразкове селище, на яке б рівнялися всі населені пункти району. Зростала кількість жителів села - в 1937 році тут проживало 680, а в 1940 - 1116 чоловік. У передвоєнні роки в Ак-Шеїсі побудовано електростанцію, промкомбінат, молоко завод друкарню, шевську майстерню. Населення обслуговували 2 лікарі, 6 чоловік з середньою медичною освітою. В селі функціонували лікарня на 20 ліжок та аптека.
1937 року в новому двоповерховому будинку відкрито середню школу. У ній в 1940 році 16 учителів навчали 430 учнів. Для малюків збудували ясла на 35 місць. В Ак-Шеїсі працювали районний будинок культури з кіноустановкою, бібліотека. Книжковий фонд її налічував 5 тис. томів. Видавалася районна газета «Вперед к коммунизму». Місцевий радіовузол обслуговував 170 радіоточок, встановлених у будинках робітників і службовців райцентру.
Мирну працю радянських людей перервав напад гітлерівців на нашу Батьківщину. З0 жовтня 1941 року фашисти захопили Ак-Шеїх. З допомогою зрадників вони заарештовували й розстрілювали комуністів, комсомольців, активістів. Всього за час окупації з території Ак-Шеїхського району вигнано до Німеччини 687, убито 161 чоловіка.
Ще до приходу німецько-фашистських загарбників у серпні 1941 року в Ак-Шеїсі створюється партизанський загін. Група партизанів у кількості 27 чоловік вирушила в ліси Гірської частини Бахчисарайського району, а коли вона прибула до місця призначення, то вже налічувала 75 бійців. Командиром Ак-Шеїхського партизанського загону став Ф. С. Харченко, комісаром - І. К. Понедельников. Начальником штабу призначили М. Балахонова, а з лютого 1942 року – І. І. Урсола.
Героїчно билися ак-шеїхські партизани проти німецько-фашистських загарбників. 2 листопада 1941 року група бійців зустріла на шосе за 4 км від села Коуш німецьку розвідку: мотоцикл, танкетку і легкову машину. Зав'язався бій, в якому партизани здобули перемогу. На 24-у річницю Великого Жовтня, 8 листопада 1941 року, бійці цього загону висадили в повітря два мости на шосе, що веде від Бешуйських копалень до Бахчисарая. 13 грудня 1941 року невелика група парти занів влаштувала засаду біля села Чаїр, куди, за повідомленням розвідників, мала прибути німецька каральна експедиція. Увечері до села підійшла колона: 8 мотоциклістів, 20 автомашин з солдатами та офіцерами, танк. Сили були нерівні, але партизани вирішили прийняти бій. Вони відкрили вогонь з автоматів і кулеметів. Було знищено дві автомашини і близько 40 солдатів та офіцерів ворога. Здійснивши напад, партизани відійшли до лісу. У квітні 1942 року загін злився з Ялтинським партизанським загоном.
Восени 1943 року, коли Червона Армія замкнула ворожі війська в Криму, на територію району було закинуто групи радянських розвідників 51-ї і 2-ї
Дивиться також інші населені пункти району: