Сторінка 3 з 6
в селі відбувалася в умовах жорстокої класової боротьби. Куркулі агітували бідняків і середняків не усуспільнювати землю, худобу, інвентар. Бідняцько-середняцькі маси, керовані комуністами і депутатами Ради, вели рішучу боротьбу проти класового ворога. Куркульські сім'ї були вислані, а
конфісковане у них майно передано колгоспам.
В організаційно-господарському зміцненні колгоспів значну роль відіграли створені в них партійні групи. Так, в артілі «Довір'я» 1934 року організувалася група з 2 членів і 3 кандидатів у члени ВКП(б), в колгоспі «День урожаю» партійно-комсомольська група, куди входили 2 члени і кандидат у члени партії, а також 12 комсомольців. Комуністи села провадили велику політико-виховиу роботу серед колгоспників, залучали жітнок до активної громадської роботи.
У березні 1935 року створено Воїнську МТС. Того ж року при машинно-тракторній станції виникла первинна парторганізація. МТС швидко поповнювалася технікою. Якщо 1935 року вона мала лише 20 тракторів, то в 1938 - в її господарстві налічувалося вже 68 тракторів, 11 сівалок та багато інших сільськогосподарських машин. Воїнська МТС обслуговувала 31 колгосп.
З ініціативи комуністів серед трудівників села широко розгорнулося соціалістичне змагання за високу якість обробітку грунту, дострокове виконання планів посіву і перевиконання планів хлібозаготівлі. 1938 року колгоспи «День урожаю» і «Довір'я» одержали по 21 цнт зернових з га. Першим такого успіху добився бригадир колгоспу «День урожаю» Г. І. Козлов, за що був удостоєний Великої золотої медалі ВСГВ.
Наприкінці 30-х років у колгоспах «День урожаю» і «Довір'я» було по 4-5 тваринницьких ферм. Розвивалося і садівництво. Колгосп «День урожаю» заклав сад.
За роки передвоєнних п'ятирічок у Воїнці споруджено залізничну станцію, нафтобазу, маслозавод, молокозавод, спеціальні зерносховища «Заготзерно». У 1941 році заплановано збудувати електростанцію, вальцьовий млин та інші підприємстві.
З 1935 року Воїнка входила до Красноперекопського району. Населення її в 1939 році становило 2121 чоловік. Змінювався і зовнішній вигляд села. З ініціативи партійної і комсомольської організацій і за активної участі громадськості було висаджено 8500 дерев. У 1940 році в село провели водопровід. Працювала лікарня з хірургічним і пологовим відділеннями. У середній школі в 1940/41 навчальному році здобували освіту 540 учнів. Культурно-масову роботу серед мешканців села проводив сільський клуб. Активну участь у громадському житті брала місцева інтелігенція - вчителі, агрономи, зоотехніки.
Але творчу пращо жителів Воїнки, як і всіх радянських людей, перервав віроломний напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз. У перші ж дні Великої Вітчизняної війни понад 100 чоловіків пішли до лав Червоної Армії. Колгоспники - в основному жінки, підлітки і літні люди - успішно справилися зі збиранням врожаю і хлібозаготівлями. Робітники Воїнської МТС внесли до фонду оборони країни свій дводенний заробіток.
У вересні, коли нависла загроза ворожого вторгнення в Крим, місцеві органи влади організували евакуацію устаткування Воїнської МТС, худоби, майна радянських установ. Мешканці села брали участь у будівництві оборонних укріплень на перекопських рубежах. До 25 жовтня 1941 року лінія фронту наблизилася до Воїнки. Група комуністів, комсомольців і активістів пішли до партизанського загону, одним з перших вступив до загону народних месників голова колгоспу «День урожаю» Д. С. Манзенко.
З0 жовтня 1941 року фашистські війська окупували Воїнку. У перші ж дні свого перебування в селі загарбники розстріляли 10 жителів. У стайні колгоспу
«День урожаю» гітлерівці влаштували табір радянських віськовополонених, де було знищено 120 чоловік.
Радянські люди не схилили голови перед ворогом. 3 лютого 1942 року у Воїнці діяла підпільна патріотична організація, до якої входило спочатку 12 чоловік. Очолив її працівник контори «Заготзерло» комуніст з 1920 року І. П. Кондратов. Згодом стали діяти підгрупи, що виникали у Воїнці і в інших селах. Вони систематично проводили розвідку, стежили за пересуванням ворожих військ і повідомляли про це партизанів. Так, М. К. Крутко, який влаштувався працювати у поліції, передавав партизанам відомості про плани поліції й німецьких карателів. Підпільники перешкоджали також вивозити худобу до Німеччини. Радянським патріотам вдалося загітувати частину солдатів словацької дивізії, що стояла 1943 року в селі, перейти на сторону партизанів. У Зуйських лісах вони зі зброєю в руках спільно з радянськими людьми боролися проти окупантів.
Підісланий поліцією в організацію агент видав підпільників. Наприкінці 1943 року їх заарештували. Після страшних тортур фашисти розстріляли братів
Дивиться також інші населені пункти району: