Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
перевибори волосної Ради. Трудівники села з великим натхненням взялися за втілення в життя перших декретів Радянської влади. Але 19 квітня 1918 року Воїнку захопили кайзерівські війська. Окупаційна влада встановила тут, як і скрізь, режим грабежів і насильств.
На зміну німецьким загарбникам у листопаді 1918 року прийшли англо-французькі інтервенти й білогвардійці, вони протрималися у Воїнці до квітня 1919 року. Після того, як частини Червоної Армії вигнали їх, у селі було відновлено Радянську владу. Створений тоді ревком розподілив поміщицьку землю між селянами, вони одразу взялися за її обробіток. У червні 1919 року село захопили денікінці.
Білогвардійці не раз чинили розправу над місцевим мирним населенням - вони копфісковували у селян продовольство і фураж, реквізовували худобу і майно. Усіх дорослих чоловіків насильно мобілізували в білу армію. Однак жителі, не бажаючи воювати проти Радянської влади, при першій нагоді кидали зброю і тікали додому. Пійманих жорстоко карали. Найактивніші селяни пішли в загони партизанів Криму або до лав Червоної Армії громити іноземних інтервентів і білогвардійців. І нині у Воїнці проживає І. І. Сорока, який у 1920 році в складі штурмової групи 52-ї дивізії Червоної Армії форсував Гниле море, показуючи шлях нашим бійцям.
У листопаді 1920 року Червона Армія, прорвавши укріплені позиції Врангеля на Перекопі, наступала по всьому фронту. 11 листопада Воїнку було визволено від
білогвардійських військ. У село прибув представник 2-ї Кінної армії, який допоміг організувати тут волосний революційний комітет. Відбудові народного господарства перешкоджали залишки контрреволюційних банд, які грабували селян, забирали худобу, чинили диверсії, вбивали активістів. На одному з засідань волревкому було ухвалено: озброїти актив для боротьби з контрреволюційними бандами. За рішенням волревкому Воїнка і Щасливка об'єдналися в один населений пункт.
Під керівництвом ревкому селяни Воїнки поступово відбудовували свої господарства. 1921 року вони вперше організовано засіяли поля. Але рік видався посушливим. Воїнський ревком 21 червня повідомляв: «Стан посівів у районі Воїнки незадовільний. Весь озимий і яровий хліб загинув від тривалої посухи». Вживалися заходи для боротьби з голодом. Утворена з членів сільської Ради (обрана в серпні 1921 року). комісія взяла на облік все продовольство у населення. Для учнів відкрили пункт харчування. Радянська влада подавала всіляку допомогу голодуючим. Воїнським продпупкт одержав 500 дитячих пайків і 400 пайків для дорослих.
Організований у 1922 році партійний осередок очолив трудящих на боротьбу за відбудову сільського господарства. Вже з 1923 року посівні площі поступово починають збільшуватися. Лише під озимі того року засіяли 1459 десятин землі, тобто було досягнуто майже довоєнного рівня, коли площа озимих дорівнювала 1555 десятин. У 1924 році створено комітет взаємодопомоги. У своєму користуванні він мав 3 плуги, 5 борін і 10 коней, а 1926 року одержав трактор. У селі тоді налічувалося 18 бідняцький сімей, які не мали ні тягла, ні інвентаря. Саме цим селянам комітет подавав допомогу в першу чергу. 1924 року організовано сільськогосподарське кредите товариство «Єднання». У відбудовний період виникло сільське споживче товариство, почала працювати пекарня. 1925 року у Воїнці відкрилася ветеринарна лікарня і агроиункт.
До 1921 року село входило до Перекопського повіту, з 1921 по 1923 рік було в складі Армянського району Джанкойського округу, з 1923 року - Джанкойського району, а з 1930 - Ішунського. 1924 року у Воїнці відкрилася лікарня. 1920 року - школа першого ступеня, а 1926 - другого ступеня. В обох школах тоді налічувалося 211 дітей і 9 учителів. Працювали курси лікнепу. 1926 року у Воїнці було лише чоловік неписьменних. Комуністи й комсомольці села провадили велику культурно-масову роботу серед селян. Центром її став клуб їм. Ілліча, який відкрився в червні 1922 року (в той час він називався будинком селянина). Ще раніше почала працювати хата-читальня.
У 1926 році парторганізація об'єднувала в своїх рядах 9 членів і 10 кандидатів у члени ВКП(6), а у 1930 році в ній уже було 35 комуністів. Зростала й комсомольська організація (створена 1923 року).
На початку 1930 року партійна організація Воїнки спільно з сільською Радою очолили ліасону колективізацію селянських господарств. Комуністи першими вступили до колгоспу і подавали приклад в його організації. Тоді ж створено два товариства спільного обробітку землі. Через два роки на їх базі засновано сільськогосподарські артілі «День урожаю» і «Довір'я». До колгоспів потяглися не тільки бідняки й батраки, а й середняки. У 1931 році було колективізовано 56 проц. усіх селянських господарств. Колективізація
Воїнка
Сторінка 2 з 6
Справжню волю принесла селянам Воїнки Велика Жовтнева соціалістична революція. Радянську владу в селі встановлено в січні 1918 року. З допомогою Перекопського військово-революційного комітету проведено На зміну німецьким загарбникам у листопаді 1918 року прийшли англо-французькі інтервенти й білогвардійці, вони протрималися у Воїнці до квітня 1919 року. Після того, як частини Червоної Армії вигнали їх, у селі було відновлено Радянську владу. Створений тоді ревком розподілив поміщицьку землю між селянами, вони одразу взялися за її обробіток. У червні 1919 року село захопили денікінці.
Білогвардійці не раз чинили розправу над місцевим мирним населенням - вони копфісковували у селян продовольство і фураж, реквізовували худобу і майно. Усіх дорослих чоловіків насильно мобілізували в білу армію. Однак жителі, не бажаючи воювати проти Радянської влади, при першій нагоді кидали зброю і тікали додому. Пійманих жорстоко карали. Найактивніші селяни пішли в загони партизанів Криму або до лав Червоної Армії громити іноземних інтервентів і білогвардійців. І нині у Воїнці проживає І. І. Сорока, який у 1920 році в складі штурмової групи 52-ї дивізії Червоної Армії форсував Гниле море, показуючи шлях нашим бійцям.
У листопаді 1920 року Червона Армія, прорвавши укріплені позиції Врангеля на Перекопі, наступала по всьому фронту. 11 листопада Воїнку було визволено від
білогвардійських військ. У село прибув представник 2-ї Кінної армії, який допоміг організувати тут волосний революційний комітет. Відбудові народного господарства перешкоджали залишки контрреволюційних банд, які грабували селян, забирали худобу, чинили диверсії, вбивали активістів. На одному з засідань волревкому було ухвалено: озброїти актив для боротьби з контрреволюційними бандами. За рішенням волревкому Воїнка і Щасливка об'єдналися в один населений пункт.
Під керівництвом ревкому селяни Воїнки поступово відбудовували свої господарства. 1921 року вони вперше організовано засіяли поля. Але рік видався посушливим. Воїнський ревком 21 червня повідомляв: «Стан посівів у районі Воїнки незадовільний. Весь озимий і яровий хліб загинув від тривалої посухи». Вживалися заходи для боротьби з голодом. Утворена з членів сільської Ради (обрана в серпні 1921 року). комісія взяла на облік все продовольство у населення. Для учнів відкрили пункт харчування. Радянська влада подавала всіляку допомогу голодуючим. Воїнським продпупкт одержав 500 дитячих пайків і 400 пайків для дорослих.
Організований у 1922 році партійний осередок очолив трудящих на боротьбу за відбудову сільського господарства. Вже з 1923 року посівні площі поступово починають збільшуватися. Лише під озимі того року засіяли 1459 десятин землі, тобто було досягнуто майже довоєнного рівня, коли площа озимих дорівнювала 1555 десятин. У 1924 році створено комітет взаємодопомоги. У своєму користуванні він мав 3 плуги, 5 борін і 10 коней, а 1926 року одержав трактор. У селі тоді налічувалося 18 бідняцький сімей, які не мали ні тягла, ні інвентаря. Саме цим селянам комітет подавав допомогу в першу чергу. 1924 року організовано сільськогосподарське кредите товариство «Єднання». У відбудовний період виникло сільське споживче товариство, почала працювати пекарня. 1925 року у Воїнці відкрилася ветеринарна лікарня і агроиункт.
До 1921 року село входило до Перекопського повіту, з 1921 по 1923 рік було в складі Армянського району Джанкойського округу, з 1923 року - Джанкойського району, а з 1930 - Ішунського. 1924 року у Воїнці відкрилася лікарня. 1920 року - школа першого ступеня, а 1926 - другого ступеня. В обох школах тоді налічувалося 211 дітей і 9 учителів. Працювали курси лікнепу. 1926 року у Воїнці було лише чоловік неписьменних. Комуністи й комсомольці села провадили велику культурно-масову роботу серед селян. Центром її став клуб їм. Ілліча, який відкрився в червні 1922 року (в той час він називався будинком селянина). Ще раніше почала працювати хата-читальня.
У 1926 році парторганізація об'єднувала в своїх рядах 9 членів і 10 кандидатів у члени ВКП(6), а у 1930 році в ній уже було 35 комуністів. Зростала й комсомольська організація (створена 1923 року).
На початку 1930 року партійна організація Воїнки спільно з сільською Радою очолили ліасону колективізацію селянських господарств. Комуністи першими вступили до колгоспу і подавали приклад в його організації. Тоді ж створено два товариства спільного обробітку землі. Через два роки на їх базі засновано сільськогосподарські артілі «День урожаю» і «Довір'я». До колгоспів потяглися не тільки бідняки й батраки, а й середняки. У 1931 році було колективізовано 56 проц. усіх селянських господарств. Колективізація