Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
комуністами, усунула порушення радянської земельної політики в Отузах. Розподілу серед бідняцьких господарств підлягало 41,5 десятини садів, 263 - виноградників, 3,7 - городів, 386 - оранки, 345 - сінокосів, 2816 - вигонів,
146 десятин цілини.
Здійснення земельної реформи збіглося з початком масової колективізації. У другій половині 1929 року в Отузах уже було 11 невеликих колективних господарств. Колгоспним будівництвом керував партосередок, до складу якого входило 5 комуністів і 14 кандидатів у члени ВКП(б). Навесні 1930 року в селі організовано дві великі артілі: у Верхньому Отузі - колгосп ім. Ворошилова (об'єднав 247 селянських дворів), у Нижньому Отузі - колгосп ім. Кірова (об'єднав 190 дворів). За ними було за кріплено всі землі Отузької долини. Провідними галузями госно дарства обох артілей стали виноградарство і тютюнництво. 1932 року в колгоспі ім. Ворошилова під виноградниками було зайнято 154 га, під тютюном - 31 га, в колгоспі ім. Кірова відповідно - 90 і 28 гектарів.
Соціалістичний спосіб землеробства сприяв зростанню сільськогосиодарського виробництва, в господарствах почали широко застосовувати досягнення агрономічної науки, удосконалений інвентар. Для спорудження зрошувальних систем держава надала колгоспам позичку (17 тис. крб.). Це дозволило побудувати два басейни, якими можна було зросити 29 га тютюнових плантацій та 8 га городів. За рахунок внесення органічних і мінеральних добрив, збільшення площі удобрюваних земель, впровадження в сільськогосподарське виробництво нової техніки зросла урожайність полів.
1939 року в колгоспі ім. Ворошилова врожай винограду становив 80 цнт з гектара, у колгоспі ім. Кірова - досяг 72,8 цнт з гектара. Зростали врожаї і тютюну. Колгосп ім. Ворошилова в 1939 році зібрав 13,3 цнт з гектара, а колгосп ім. Кірова - 13,5 цнт з гектара.
Колгоспи Отузі в стали передовими господарствами в Судацькому районі. Свої успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва вони демонстрували на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в 1939 і 1940 рр. У 1939 році колгосп ім. Кірова було відзначено дипломом 2-го ступеня і грошовою премією 5 тис карбованців. Учасниками виставки стали 19 членів колгоспу, серед них: 3. Салієва - ланкова тютюнницької бригади, яка одержала по 16 цнт тютюну з гектара ланкова А. Гафар, у якої врожай винограду становив 152,2 цнт з га. Учасниця ВСГВ тих років ланкова тютюнницької бригади Ш. Мамедова брала активну участь у громадському житті. Її не раз обирали депутатом Отузької сільради.
Керівництво всім політико-економічним і культурним життям села здійснювали комуністи. У травні 1939 року в Отузах створено 2 первинні парторганізації - одну при колгоспі ім. Ворошилова (8 членів і 4 кандидати у члени партії), інша - при колгоспі ім. Кірова (6 членів і 4 кандидати в члени ВКП(б). Після XVIII з'їзду ВКП(б) в партію було прийнято 18 трудівників села, серед них 11 колгоспників-ударників. Активно працювала й комсомольська організація, яка об'єднувала в 1940 році 20 членів ВЛКСМ. Комуністи й комсомольці показували зразок у праці. Ударником праці був комуніст Е. Велі, бригада комуніста Б. Ісмаїлова в 1939 році одержала по 129 цнт винограду з гектара. Зростання виробництва привело до збільшення доходів колгоспів, підвищення добробуту колгоспників. Збільшилась оплата трудодня. Колгоспники одержували на трудодень по 13-17 крб. грошима. Показником підвищення добробуту трудівників села стало і зростання їхньої купівельної спроможності. 1939 року, наприклад, жителям продано товарів на
суму 2,5 млн. крб. В Отузах було 2 магазини сільського споживчого товариства. У 1932 роді в солі відкрито пологове відділення, а в 1939 - лікарню на 139 ліжок. Напередодні Великої Вітчизняної війни в неповній середній школі навчалося 518 дітей і працювало 17 учителів. При хаті-лабораторії організували вивчення сільськогосподарської техніки, при клубі працювали драматичний і музичний кружки, які мали велику популярність серед населення.
Мирну працю отузьких колгоспників, як і всіх радянських людей, перервав напад на нашу країну фашистських полчищ. Багато чоловіків у перші дні війни пішли у Червону Армію й героїчно билися на фронтах Великої Вітчизняної війни. На початку листопада 1941 року німецько-фашистські окупанти захопили Отузи. Всяка спроба опору жорстоко каралася. Проте багато жителів села активно підтримували загни старокримських і феодосійських партизанів, що діяли в лісових і гірських масивах. Частина місцевих жителів вступила в партизанські загони Серед них - С. А. Бринцев, уродженець села. В 1943 році його схопили і стратили гестапівці.
Від німецько-фашистських окупантів село визволили частини Окремої Приморської армії 14 квітня 1944 року. У серпні 1946 року Отузи
Щебетовка
Сторінка 3 з 6
своїх ставлеників до місцевих органів влади. Земельна реформа 1929 - 19З0 рр., у здійсненні якої брала активну участь місцева біднота, очолюванакомуністами, усунула порушення радянської земельної політики в Отузах. Розподілу серед бідняцьких господарств підлягало 41,5 десятини садів, 263 - виноградників, 3,7 - городів, 386 - оранки, 345 - сінокосів, 2816 - вигонів,
Здійснення земельної реформи збіглося з початком масової колективізації. У другій половині 1929 року в Отузах уже було 11 невеликих колективних господарств. Колгоспним будівництвом керував партосередок, до складу якого входило 5 комуністів і 14 кандидатів у члени ВКП(б). Навесні 1930 року в селі організовано дві великі артілі: у Верхньому Отузі - колгосп ім. Ворошилова (об'єднав 247 селянських дворів), у Нижньому Отузі - колгосп ім. Кірова (об'єднав 190 дворів). За ними було за кріплено всі землі Отузької долини. Провідними галузями госно дарства обох артілей стали виноградарство і тютюнництво. 1932 року в колгоспі ім. Ворошилова під виноградниками було зайнято 154 га, під тютюном - 31 га, в колгоспі ім. Кірова відповідно - 90 і 28 гектарів.
Соціалістичний спосіб землеробства сприяв зростанню сільськогосиодарського виробництва, в господарствах почали широко застосовувати досягнення агрономічної науки, удосконалений інвентар. Для спорудження зрошувальних систем держава надала колгоспам позичку (17 тис. крб.). Це дозволило побудувати два басейни, якими можна було зросити 29 га тютюнових плантацій та 8 га городів. За рахунок внесення органічних і мінеральних добрив, збільшення площі удобрюваних земель, впровадження в сільськогосподарське виробництво нової техніки зросла урожайність полів.
1939 року в колгоспі ім. Ворошилова врожай винограду становив 80 цнт з гектара, у колгоспі ім. Кірова - досяг 72,8 цнт з гектара. Зростали врожаї і тютюну. Колгосп ім. Ворошилова в 1939 році зібрав 13,3 цнт з гектара, а колгосп ім. Кірова - 13,5 цнт з гектара.
Колгоспи Отузі в стали передовими господарствами в Судацькому районі. Свої успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва вони демонстрували на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в 1939 і 1940 рр. У 1939 році колгосп ім. Кірова було відзначено дипломом 2-го ступеня і грошовою премією 5 тис карбованців. Учасниками виставки стали 19 членів колгоспу, серед них: 3. Салієва - ланкова тютюнницької бригади, яка одержала по 16 цнт тютюну з гектара ланкова А. Гафар, у якої врожай винограду становив 152,2 цнт з га. Учасниця ВСГВ тих років ланкова тютюнницької бригади Ш. Мамедова брала активну участь у громадському житті. Її не раз обирали депутатом Отузької сільради.
Керівництво всім політико-економічним і культурним життям села здійснювали комуністи. У травні 1939 року в Отузах створено 2 первинні парторганізації - одну при колгоспі ім. Ворошилова (8 членів і 4 кандидати у члени партії), інша - при колгоспі ім. Кірова (6 членів і 4 кандидати в члени ВКП(б). Після XVIII з'їзду ВКП(б) в партію було прийнято 18 трудівників села, серед них 11 колгоспників-ударників. Активно працювала й комсомольська організація, яка об'єднувала в 1940 році 20 членів ВЛКСМ. Комуністи й комсомольці показували зразок у праці. Ударником праці був комуніст Е. Велі, бригада комуніста Б. Ісмаїлова в 1939 році одержала по 129 цнт винограду з гектара. Зростання виробництва привело до збільшення доходів колгоспів, підвищення добробуту колгоспників. Збільшилась оплата трудодня. Колгоспники одержували на трудодень по 13-17 крб. грошима. Показником підвищення добробуту трудівників села стало і зростання їхньої купівельної спроможності. 1939 року, наприклад, жителям продано товарів на
суму 2,5 млн. крб. В Отузах було 2 магазини сільського споживчого товариства. У 1932 роді в солі відкрито пологове відділення, а в 1939 - лікарню на 139 ліжок. Напередодні Великої Вітчизняної війни в неповній середній школі навчалося 518 дітей і працювало 17 учителів. При хаті-лабораторії організували вивчення сільськогосподарської техніки, при клубі працювали драматичний і музичний кружки, які мали велику популярність серед населення.
Мирну працю отузьких колгоспників, як і всіх радянських людей, перервав напад на нашу країну фашистських полчищ. Багато чоловіків у перші дні війни пішли у Червону Армію й героїчно билися на фронтах Великої Вітчизняної війни. На початку листопада 1941 року німецько-фашистські окупанти захопили Отузи. Всяка спроба опору жорстоко каралася. Проте багато жителів села активно підтримували загни старокримських і феодосійських партизанів, що діяли в лісових і гірських масивах. Частина місцевих жителів вступила в партизанські загони Серед них - С. А. Бринцев, уродженець села. В 1943 році його схопили і стратили гестапівці.
Від німецько-фашистських окупантів село визволили частини Окремої Приморської армії 14 квітня 1944 року. У серпні 1946 року Отузи
Дивиться також інші населені пункти району: