Сторінка 2 з 6
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Отузах з'явилися представники Тимчасового уряду, які захищали інтереси буржуазії. Посилилася діяльність татарських буржуазних націоналістів, що
розпалювали національну ворожнечу й намагалися відвернути увагу бідноти від боротьби за своє соціальне визволення. Земля залишилася в тих самих власників.
З радістю зустріло трудове селянство звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції. Радянську владу в Отузах встановлено в першій половині січня 1918 року. Створений у селі земельний комітет здійснив націоналізацію землі. Розпочалася передача бідноті землі.
Але ці революційні перетворення незабаром перервала німецька окупація. Трудящі активно стали на захист Радянської влади. На мітингу, який відбувся в березні 1918 року, виступив комуніст І. Новиков з Сімферополя. Він закликав селян до боротьби з контрреволюцією. Після мітингу 40 мешканців села вступили в загін Червоної гвардії. У другій половині квітня німецькі частини окупували село. Було повністю відновлено дореволюційні порядки, а землі повернуто колишнім власникам. Згодом, у листопаді німецьких окупантів змінили денікінці, які так само запровадили режим терору й насильств.
У роки громадянської війни Отузька долина стала місцем військових дій парчі занів, які билися з силами внутрішньої та зовнішньої контрреволюції. Начальник феодосійської білогвардійської варти на початку вересня 1920 року повідомляв
у Сімферополь, що в лісах біля Отузів діють партизанські загони, які завдають удари по білогвардійських комунікаціях і військових з'єднаннях.
Тільки в середині листопада 1920 року після розгрому Врангеля в Отузах було остаточно відновлено Радянську владу. Створений військово-революційний комітет взявся за проведення революційних перетворень, підготовку до виборів у місцеву Раду. У грудні 1921 року почала роботу Отузька Рада робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Вона керувала втіленням у життя радянських аграрних законів, організовувала боротьбу з бандитизмом, вживала заходів для відродження садів і виноградників, дбала про ремонт доріг, відкриття школи.
У дуже складних умовах відновлювалося господарство: лютували білогвардійсько-куркульські банди, які ховалися в горах. Це доводилося враховувати в своїй роботі місцевій Раді й партійній організації, створеній у травні 1921 року. Комуністи і Рада першорядну увагу приділяли політично-виховній роботі серед населення. підвищенню рівня політичної свідомості селянства, організації його для боротьбі з куркульським бандитизмом. На початку травня 1922 року отузькі комуніст брали участь в операції знешкодження бандитів. Багато допомагали їм місцеві комсомольці, осередок яких оформився 1921 року. На 1 травня 1923 року и цьому налічувалося 18 юнаків і дівчат.
Радянське будівництво значною мірою утруднювалося через неврожай 1921 року, коли в тяжкому становищі опинилися бідняцькі господарства. На зборах партосередку 23 листопада 1922 року було накреслено заходи боротьби з голодом. Комуністам стало відомо, що в комісії оподаткування на користь голодуючих засіли куркулі, тому на неімущих накладалися такі ж податки, як і на куркульські господарства. Партосередок домігся зміни складу комісії.
Створене 1923 року Отузьке сільськогосподарське кредитне товариство видавало селянам грошові позики, допомагало збувати їм продукцію, забезпечувало інвентарем. Ще наприкінці 1920 року в Отузах організовано радгосп, а в лютому наступного року - комуну. Вони стали осередками соціалістичного будівництва, допомогали бідноті, боролися проти куркульства. У 1923-1924 рр. з ініціативи парторганізації та сільради виникають невеликі колективні господарства. У жовтні 1925 року тут працювали шість садівницьких і виноградарських артілей, що об'єднували 98 чоловік. Перші колективні господарства одержували значну організаційно-господарську допомогу від Радянської держави. Лише на 1925 рік їм було надано кредит на 10,8 тис. карбованців.
У 1925 році в Отузах налічувалося 497 селянських господарств, населення - 2210 чоловік. На цей час у селі працював лікарський пункт, 3 школи, хата-читальня, поштово-телеграфний вузол. У життя й побут трудящих входили нові звичаї. 14 жовтня 1923 року тут уперше відбулося свято врожаю, на якому були присутні понад 300 селян, представники окружкому РКП(б) і окрземвідділу. Після нього святкування дня урожаю стало традиційним.
Важливим завданням сільських комуністів було згуртування трудящого селянства на боротьбу проти куркульства. Аж до початку суцільної колективізації куркулям вдавалося значною мірою зберігати своє землекористування незмінним. Деякі з них мали до 16 десятин садів і виноградників. Куркулі утискували малоземельну бідноту. Нерідко, користуючись із свого економічного впливу на селі, куркулі протягували
Дивиться також інші населені пункти району: