Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
колгоспну Дошку пошани, преміювали. Серед них кращими були М. Непомнящий, Л. М. Щур. У 1935 році виноградар С. І. Даниман на ділянці 6 га одержала врожай винограду в середньому по 40,4 цнт з гектара, а на одному гектарі виростила 100 цнт ягід.
1939 року створено партійну організацію колгоспу «Майфельд», а через рік вона налічувала 13 чоловік. Комуністи очолювали важливі ділянки виробництва. Протягом передвоєнних п'ятирічок колгосп «Майфельд» став одним з кращій у Криму. За високі показники у вирощенні пшениці 1939-1940 рр. господарство було учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Урожай пшениці в ті роки перевищив 20 цнт з гектара; надій від кожної корови на колгоспній фермі складнії понад 2500 кг. Самовіддана колективка праця забезпечила високі прибутки господарству і достаток кожній колгоспній сім'ї. Якщо в 1932 році валовий прибуток артілі становив 69,4 тис. крб., а 1935 - 215 тис., то 1936 року вже 320 тис. крб., тобто зріс за чотири роки з часу заснування колгоспу більш як у чотири рази. Напередодні Великої Вітчизняної війни колгоспники одержували на трудодень по 12 кг натурою і 4 крб. 20 коп. грошима.
Поряд з вирішенням господарських завдань сільська Рада, партійна організація та правління колгоспу приділяли велику увагу питанням благоустрою села, охороні здоров'я жителів, розвиткові культури. У 1934 році в Майфельді побудували водопровід, а через два роки дала струм колгоспна електростанція.
Одразу ж після заснування села відкрилася початкова школа. Школа селянської молоді з семирічним строком навчання почала працювати в селі 1927 року. При ній був інтернат, де учні утримувалися на громадські кошти. У 1936 році Майфельдську школу селянської молоді реорганізовано в середню. У ній були добре обладнані навчальні кабінети, велика пришкільна ділянка. У школі навчалися діти трудящих різних національностей - євреї, росіяни, українці, болгари, татари. Колектив учителів провадив велику культурно-освітню роботу в селі, дбав найперше про ліквідацію неписьменності. 1934 року відкрили вечірню школу для неписьменних і малописьменних. Пленум сільради запропонував правлінню колгоспу звільнити від роботи у вечірні години колгоспників, які записалися до цієї школи. Для навчання неписьменних у кожний дім було послано культармійців, вчителів і комсомольців - учнів Майфельдської школи селянської молоді. Наприкінці 1930 року створено на кошти самооподаткування червоний куток, тут були газети н журнали, регулярно відбувалися доповіді і лекції вчителів, лікарів, агрономів. З 1932 року працювала хата-читальня, а з 1934 - клуб. Усе життя цього невеликого села у передвоєнні роки - свідчення корінних перетворень, які відбулися в житті колгоспного селянства за Радянської влади.
З початком Великої Вітчизняної війни трудівники Майфельда, як і всі радянські люди, піднялися на захист Батьківщини. Більшість чоловіків було мобілізовано до лав Червоної Армії. Багато пішло в народне ополчення. Частина жителів – жінки, діти і старики - евакуювалися. Суворе випробування випало тим, хто лишився в селі. Німецько-фашистські загарбники почали безчинствувати тут з кінця жовтня 1941 року. 13 січня 1942 року вони розстріляли на околиці села 1500 жінок, дітей, стариків, зігнаних з Майфельда й сусідніх сіл.
Десять чоловіків і підлітків пішли з села в Колайський партизанський загін який діяв у тилу німецько-фашистських військ разом з іншими загонами в гірсько-лісовій частині Криму. Чимало людей віддали життя в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. Це – комсомольці А. Г. Бальшин, А. X. Рапопорт, С. Рижиков, Комсомолець Я. М. Кушнір пішов у партизанський загін після закінчення дев'ятого класу. Спочатку був зв'язковим між партизанським загоном і штабом 2-го району (Карасубазар - Зуйські ліси), потім командував групою, яка здійснили чимало бойових операцій. Я. М. Кушнір у числі великої групи кримських партизанів нагороджений орденом Червоного Прапора. Нині Я. М. Кушнір живе і працює в Судаку.
На багатьох фронтах Великої Вітчизняної війни билися жителі села. У боях під Новоросійськом загинув комуніст А. Д. Даниман, який з 1934 року очолював майфельдський колгосп, у лавах захисників Севастополя бився і загинув комуніст Г. Грінберг - учитель Майфельдської школи. Всі учасники Великої Вітчизняної війни нагороджені орденами й медалями.
12 квітня 1944 року частини 19-го танкового корпусу під командуванням генерал-лейтенанта І. Д. Васильєва та спеціальні рухомі загони 51-ї армії, переслідуючи ворога, що відступав від Джанкоя на Сейтлер (Нижньогірськ), визволили Майфельд. Після визволення села почалася його відбудова. Великих збитків завдали фашисти за 2,5 року окупації. Колгосп позбувся технічної бази, всього інвентаря. Майже всі господарські будівлі,
Майське
Сторінка 2 з 5
перевиконували норми. 1934 року розгорнулося змагання між городньою і виноградарською бригадами, а також рільничими ланками, колгоспники успішно справилися з узятими зобов'язаннями, багатьох з них занесли на 1939 року створено партійну організацію колгоспу «Майфельд», а через рік вона налічувала 13 чоловік. Комуністи очолювали важливі ділянки виробництва. Протягом передвоєнних п'ятирічок колгосп «Майфельд» став одним з кращій у Криму. За високі показники у вирощенні пшениці 1939-1940 рр. господарство було учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Урожай пшениці в ті роки перевищив 20 цнт з гектара; надій від кожної корови на колгоспній фермі складнії понад 2500 кг. Самовіддана колективка праця забезпечила високі прибутки господарству і достаток кожній колгоспній сім'ї. Якщо в 1932 році валовий прибуток артілі становив 69,4 тис. крб., а 1935 - 215 тис., то 1936 року вже 320 тис. крб., тобто зріс за чотири роки з часу заснування колгоспу більш як у чотири рази. Напередодні Великої Вітчизняної війни колгоспники одержували на трудодень по 12 кг натурою і 4 крб. 20 коп. грошима.
Поряд з вирішенням господарських завдань сільська Рада, партійна організація та правління колгоспу приділяли велику увагу питанням благоустрою села, охороні здоров'я жителів, розвиткові культури. У 1934 році в Майфельді побудували водопровід, а через два роки дала струм колгоспна електростанція.
Одразу ж після заснування села відкрилася початкова школа. Школа селянської молоді з семирічним строком навчання почала працювати в селі 1927 року. При ній був інтернат, де учні утримувалися на громадські кошти. У 1936 році Майфельдську школу селянської молоді реорганізовано в середню. У ній були добре обладнані навчальні кабінети, велика пришкільна ділянка. У школі навчалися діти трудящих різних національностей - євреї, росіяни, українці, болгари, татари. Колектив учителів провадив велику культурно-освітню роботу в селі, дбав найперше про ліквідацію неписьменності. 1934 року відкрили вечірню школу для неписьменних і малописьменних. Пленум сільради запропонував правлінню колгоспу звільнити від роботи у вечірні години колгоспників, які записалися до цієї школи. Для навчання неписьменних у кожний дім було послано культармійців, вчителів і комсомольців - учнів Майфельдської школи селянської молоді. Наприкінці 1930 року створено на кошти самооподаткування червоний куток, тут були газети н журнали, регулярно відбувалися доповіді і лекції вчителів, лікарів, агрономів. З 1932 року працювала хата-читальня, а з 1934 - клуб. Усе життя цього невеликого села у передвоєнні роки - свідчення корінних перетворень, які відбулися в житті колгоспного селянства за Радянської влади.
З початком Великої Вітчизняної війни трудівники Майфельда, як і всі радянські люди, піднялися на захист Батьківщини. Більшість чоловіків було мобілізовано до лав Червоної Армії. Багато пішло в народне ополчення. Частина жителів – жінки, діти і старики - евакуювалися. Суворе випробування випало тим, хто лишився в селі. Німецько-фашистські загарбники почали безчинствувати тут з кінця жовтня 1941 року. 13 січня 1942 року вони розстріляли на околиці села 1500 жінок, дітей, стариків, зігнаних з Майфельда й сусідніх сіл.
Десять чоловіків і підлітків пішли з села в Колайський партизанський загін який діяв у тилу німецько-фашистських військ разом з іншими загонами в гірсько-лісовій частині Криму. Чимало людей віддали життя в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. Це – комсомольці А. Г. Бальшин, А. X. Рапопорт, С. Рижиков, Комсомолець Я. М. Кушнір пішов у партизанський загін після закінчення дев'ятого класу. Спочатку був зв'язковим між партизанським загоном і штабом 2-го району (Карасубазар - Зуйські ліси), потім командував групою, яка здійснили чимало бойових операцій. Я. М. Кушнір у числі великої групи кримських партизанів нагороджений орденом Червоного Прапора. Нині Я. М. Кушнір живе і працює в Судаку.
На багатьох фронтах Великої Вітчизняної війни билися жителі села. У боях під Новоросійськом загинув комуніст А. Д. Даниман, який з 1934 року очолював майфельдський колгосп, у лавах захисників Севастополя бився і загинув комуніст Г. Грінберг - учитель Майфельдської школи. Всі учасники Великої Вітчизняної війни нагороджені орденами й медалями.
12 квітня 1944 року частини 19-го танкового корпусу під командуванням генерал-лейтенанта І. Д. Васильєва та спеціальні рухомі загони 51-ї армії, переслідуючи ворога, що відступав від Джанкоя на Сейтлер (Нижньогірськ), визволили Майфельд. Після визволення села почалася його відбудова. Великих збитків завдали фашисти за 2,5 року окупації. Колгосп позбувся технічної бази, всього інвентаря. Майже всі господарські будівлі,
Дивиться також інші населені пункти району:
- Ярке Поле
- Цілинне
- Стальне
- Рощине
- Розкішне
- Просторне
- Новокримське
- Медведівка
- Маслове
- Лобанове
- Зарічне
- Завіт-Ленінське
- Дніпровка