Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
1 листопада 1941 року фашистські війська окупували село. гітлерівці забирали у населення корів, свиней, птицю. Вони примушували працювати
на себе жінок, старих та підлітків, що залишилися в селі. Були розстріляні комуністи І. М. Кутафін. І. В. Назаров (Буров) - інструктор Кіровського райкому ВКП(б), залишений в Старокримському районі для підпільної роботи, голова сільської Ради О. П. Панченко. У червні 1942 року загинули комуністи-партизани, що працювали до війни в Цюріхталі,- М. І. Федосеев та Я. В. Селементьев.
Самовіддано боролися з ворогами у складі сьомого загону Східного з'єднання кримських партизанів жителі села комуніст С. Б. Баласаньян, І. Є. Баранов, комсомолець А. В. Булатов. У лавах народних месників воювали також П. П. Косенко, В. Л. Коровін, Ф. М. Линков та інші. Населення всіляко допомагало партизанам, давало їм продукти. Цюріхтальці Л. Хістокянц, А. Осипов, С. Овсепян та ін. збирали розвідувальні дані нро окупантів. Лікар Г. М. Дубинін лікував хворих та поранених партизанів, що ховалися вдома, передавав у ліс партизанам медикаменти.
Від час висадки Керченсько-Феодосійського десанту бої йшли неподалік Цюріхталя. 27 радянських десантників, що загинули тоді, поховані в селі.
13 квітня 1944 року рухома група військ Окремої Приморської армії визволила Цюріхталь. Жителям разом з партизанами вдалося перешкодити фашистам знищити млин і будівлі села.
Після вигнання окупантів одразу ж відновила діяльність сільська Рада. Населення Цюріхталя приступило до відродження громадського господарства. Згідно з прийнятими ще в довоєнні роки постановами ЦК ВКП(б) та РИК СРСР про розвиток виноградарства в нашій країні, де вказувалося на необхідність просування культури винограду в передгірні та степові райони Криму, 15 серпня 1944 року на території колишніх колгоспів «П'ятирічку - за чотири роки» та ім. XVII партз'їзду (село Карабай) було створено Старокримський виноградарсько-виноробний радгосп, за яким закріпили 2730 га землі, у т. ч. 7,5 га виноградників, 25,5 га старого саду і близько 300 га посівів зернових культур.
У грудні 1944 року створено парторганїзацію радгоспу в складі семи комуністів та комсомольську, що об'єднала 16 чоловік. У центрі всієї роботи комуністів і комсомольців стояли питання зміцнення економіки господарства, підвищення врожайності полів, виховання робітників і службовців у дусі соціалістичного ставлення до праці. З 1945 року населення Цюріхталя стало поповнюватися переселенцями з Вологодської, Владимирської, Ростовської областей, що дало змогу освоювати нові земельні угіддя, засівати їх пшеницею сорту Кримка. У зв'язку з цим жителі Цюріхталя вирішили перейменувати своє село на Золоте Поле. 1945 року в Золотому Полі став до ладу невеликий завод плодоягідних вин. З 1944 року працювали медпункт та магазин. Відкрилася школа, яку відвідували 130 учнів.
Протягом четвертої п'ятирічки трудящі села втілювали в життя розроблений 1945 року перспективний план розвитку виноградарства і садівництва. Як показав аналіз грунтів, виноград, вирощений навколо Золотого Поля, мав давати високі якістю десертні матеріали. У зв'язку з цим намічалося посадити 500 га виноградників та 50 га садів. Директором радгоспу з травня 1946 року став активний учасник громадянської та Великої Вітчизняної воєн К. М. Тагаков, досвідчений організатор, що керував господарством майже 22 роки. Партійна та комсомольська організація разом з адміністрацією радгоспу спрямували всі зусилля колективу на вирішення поставлених завдань, на навчання та виховання кадрів.
Із збільшенням населення 1946 року в Золотому Полі створено територіальну партійну організацію, що діяла в тісному контакті з парторганізацією радгоспу й сільрадою. У 1947- 1949 рр. посаджено 175 га виноградників, а також 5 га саду, 12 га лісофруктових смуг. На кінець 1950 року виноградники займали 202 га, у т. ч. плодоносні - 18 га.
На початку 50-х років трудящі Золотого Поля включилися в похід під лозунгом «Перетворимо Крим на область садів, виноградників і парків!». На 1953 рік площі під виноградниками збільшилися до 489, під садами - до 95, під садосмугами - до 49 га. Комуністична партія і Радянська влада подали велику матеріальну допомогу радгоспу: на 1955-1956 рр. виділено садівний матеріал - (600 тис. штук виноградних чубуків), в 1953 році з земель Феодосійського зернорадгоспу передано 1100 га для розширення площ столових та винних сортів винограду, 1954 року для поли-вання виноградників від річки Мокрого Індолу прорито канал протяжністю 8 км. Село і радгосп (у вересні того ж року його також перейменовано на «Золоте Іоле») було повністю електрифіковано.
1959 року до радгоспу «Золоте Поле» приєднався колгосп ім. Мічуріна села Ново-Льговки. Площа земельних угідь розширилася до 8927 га. Але через складність керування таким великим господарством його з 1 червня 1963
Золоте Поле
Сторінка 3 з 6
Баранов). Спочатку він входив до складу районного винищувального батальйону, а згодом Старокримського партизанського загону.1 листопада 1941 року фашистські війська окупували село. гітлерівці забирали у населення корів, свиней, птицю. Вони примушували працювати
Самовіддано боролися з ворогами у складі сьомого загону Східного з'єднання кримських партизанів жителі села комуніст С. Б. Баласаньян, І. Є. Баранов, комсомолець А. В. Булатов. У лавах народних месників воювали також П. П. Косенко, В. Л. Коровін, Ф. М. Линков та інші. Населення всіляко допомагало партизанам, давало їм продукти. Цюріхтальці Л. Хістокянц, А. Осипов, С. Овсепян та ін. збирали розвідувальні дані нро окупантів. Лікар Г. М. Дубинін лікував хворих та поранених партизанів, що ховалися вдома, передавав у ліс партизанам медикаменти.
Від час висадки Керченсько-Феодосійського десанту бої йшли неподалік Цюріхталя. 27 радянських десантників, що загинули тоді, поховані в селі.
13 квітня 1944 року рухома група військ Окремої Приморської армії визволила Цюріхталь. Жителям разом з партизанами вдалося перешкодити фашистам знищити млин і будівлі села.
Після вигнання окупантів одразу ж відновила діяльність сільська Рада. Населення Цюріхталя приступило до відродження громадського господарства. Згідно з прийнятими ще в довоєнні роки постановами ЦК ВКП(б) та РИК СРСР про розвиток виноградарства в нашій країні, де вказувалося на необхідність просування культури винограду в передгірні та степові райони Криму, 15 серпня 1944 року на території колишніх колгоспів «П'ятирічку - за чотири роки» та ім. XVII партз'їзду (село Карабай) було створено Старокримський виноградарсько-виноробний радгосп, за яким закріпили 2730 га землі, у т. ч. 7,5 га виноградників, 25,5 га старого саду і близько 300 га посівів зернових культур.
У грудні 1944 року створено парторганїзацію радгоспу в складі семи комуністів та комсомольську, що об'єднала 16 чоловік. У центрі всієї роботи комуністів і комсомольців стояли питання зміцнення економіки господарства, підвищення врожайності полів, виховання робітників і службовців у дусі соціалістичного ставлення до праці. З 1945 року населення Цюріхталя стало поповнюватися переселенцями з Вологодської, Владимирської, Ростовської областей, що дало змогу освоювати нові земельні угіддя, засівати їх пшеницею сорту Кримка. У зв'язку з цим жителі Цюріхталя вирішили перейменувати своє село на Золоте Поле. 1945 року в Золотому Полі став до ладу невеликий завод плодоягідних вин. З 1944 року працювали медпункт та магазин. Відкрилася школа, яку відвідували 130 учнів.
Протягом четвертої п'ятирічки трудящі села втілювали в життя розроблений 1945 року перспективний план розвитку виноградарства і садівництва. Як показав аналіз грунтів, виноград, вирощений навколо Золотого Поля, мав давати високі якістю десертні матеріали. У зв'язку з цим намічалося посадити 500 га виноградників та 50 га садів. Директором радгоспу з травня 1946 року став активний учасник громадянської та Великої Вітчизняної воєн К. М. Тагаков, досвідчений організатор, що керував господарством майже 22 роки. Партійна та комсомольська організація разом з адміністрацією радгоспу спрямували всі зусилля колективу на вирішення поставлених завдань, на навчання та виховання кадрів.
Із збільшенням населення 1946 року в Золотому Полі створено територіальну партійну організацію, що діяла в тісному контакті з парторганізацією радгоспу й сільрадою. У 1947- 1949 рр. посаджено 175 га виноградників, а також 5 га саду, 12 га лісофруктових смуг. На кінець 1950 року виноградники займали 202 га, у т. ч. плодоносні - 18 га.
На початку 50-х років трудящі Золотого Поля включилися в похід під лозунгом «Перетворимо Крим на область садів, виноградників і парків!». На 1953 рік площі під виноградниками збільшилися до 489, під садами - до 95, під садосмугами - до 49 га. Комуністична партія і Радянська влада подали велику матеріальну допомогу радгоспу: на 1955-1956 рр. виділено садівний матеріал - (600 тис. штук виноградних чубуків), в 1953 році з земель Феодосійського зернорадгоспу передано 1100 га для розширення площ столових та винних сортів винограду, 1954 року для поли-вання виноградників від річки Мокрого Індолу прорито канал протяжністю 8 км. Село і радгосп (у вересні того ж року його також перейменовано на «Золоте Іоле») було повністю електрифіковано.
1959 року до радгоспу «Золоте Поле» приєднався колгосп ім. Мічуріна села Ново-Льговки. Площа земельних угідь розширилася до 8927 га. Але через складність керування таким великим господарством його з 1 червня 1963
Дивиться також інші населені пункти району: