Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
сільський ревком з 5 чоловік. У вересні 1921 року обрано Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Село спочатку входило до складу Феодосійського повіту, згодом - до Ічкинського району Феодосійського округу, з січня 1924 року - до Феодосійського району, з січня 1931 року - Старокримського.
У роки відбудови народного господарства, коли біднота активно підтримувала всі заходи Радянської влади, заможне німецьке населення дотримувалося вичікування. Серед куркульства мав місце вплив антирадянської «нефської» течії (кримський куркуль Неф, що встановив зв'язки з німецьким посольством, агітував за виїзд німців на «батьківщину» (до Німеччини), еміграційний рух дістав підтримку
лише серед незначної частини німецького населення. Кримські німці - бідняки та середняки викрили контрреволюційну суть куркульської агітації.
Активність бідноти й середняків неухильно зростала. На початку 20-х років у Цюріхталі створено кредитне сільськогосподарське товариство та споживчу кооперацію, 1926 року - прокатний пункт, де було два колісні трактори марки «Фордзон». У березні того ж року організовано територіальний сільський партійний осередок. Комсомольський осередок виник ще в листопаді 1925 року. Під керівництвом комуністів 6 червня 1926 року відбулися збори, на яких бідняки разом з середняками виступили за обмеження й витіснення куркульства і вирішили ділити сіножаті і робочу худобу на їдців, а не за паями, як пропонували куркулі.
З кінця 1920 року в Цюріхталі працювала початкова школа, перетворена 1925 року на семирічну. Відкрився клуб, де діяли гуртки ліквідації неписьменності серед дорослого населення.
У ході проведення колективізації сільського господарства у багатіїв села вилучено сотні гектарів землі, 1930 року частину куркулів виселено. Наприкінці 1929 року створено першу сільськогосподарську артіль «П'ятирічку - за чотири роки», що об'єднала 138 господарств. На той час в Цюріхталі проживало 542 чоловіка. Значну роботу щодо зміцнення колгоспу провели відряджені сюди з Донбасу двадцятий'ятитисячники: робітники-електрослюсарі комуністи А. А. Лесников, обраний головою сільгоспартілі, О. І. Кримов та безпартійний І. Н. Бірюков.
Вирішальну роль у дальшому розвитку колгоспу відігравали комуністи. У партійній територіальній організації на початку липня 1929 року на обліку було 14, у грудні 1932 року - 20 комуністів. Комсомольський осередок налічував 25 чоловік. 1933 року в зв'язку з розукрупненням територіального партосередку створено колгоспний, робота якого значно активізувалася після організації нолітвідділу при Іслам-Терецькій МТС. 1933 року артіль «П'ятирічку - за чотири роки» об'єднувала 268 господарств, мала 2543 га земельних угідь, у т. ч. під посівами 1109 га. Її трудівники показували зразки соціалістичного ставлення до праці. Комсомольці згуртували навколо себе молодь, учнів і допомогли в стислі строки зібрати врожай
1933 року, відправили «червоні валки» з хлібом до елеватора. Крім зернових культур, тут вирощували тютюн, овочі, сіяли багаторічні трави, розвивали тваринництво. 1936 року дві третини врожаю зібрали комбайнами, пшениці виростили по 11,7 цнт з га, тютюну - по 18 цнт. Оплата трудодня підвищилася до 2,5 кг зерна і 3 крб. 04 коп. грошима. 1937 року артіль придбала вантажну автомашину. 1940 року її капіталовкладення досягли 180 тис. крб. На той час тут були великі свино- та молочно-товарна ферми і вівчарня. Розвивалися садівництво і виноградарство. Були споруджені млин та силосна башта, працювали кузня та виноробня.
За даними всесоюзного перепису населення 1939 року, в Цюріхталі проживав 881 чоловік. Поступово змінювався зовнішній вигляд села. Нові будинки утворили цілу вулицю. Дуже прикрасили село посаджені вздовж вулиць дерева і фруктові сади у дворах. Воду брали з фонтанів. На кінець другої п'ятирічки відкрилася амбулаторія.
1934 року Цюріхтальську семирічну школу перетворено на середню, де 1940 року 11 учителів навчали 212 учнів. Діяли клуб, хата-читальня, на колгоспних формах - червоні кутки. Працював струнний піонерський гурток з 35 чоловік. Молодь спорудила спортивний майданчик. Територіальна та колгоспна парторганізації спільно і сільською Радою багато робили для зміцнення економіки села та зростання його культури.
Віроломний напад фашистської Німеччини на нашу країну порушив мирну працю трудящих села. Для подання допомоги колгоспникам у збиранні врожаю
в інших сільськогосподарських роботах з Феодосії та Керчі до Цюріхталя прибула група робітників і службовців. Було створено загін народного ополчення, що налічував понад 100 чоловік (командир - вчитель П. І.
Золоте Поле
Сторінка 2 з 6
село. Зазнали репресій усі жителі, які хоч якоюсь мірою підтримували Радянську владу. В листопаді 1920 року війська Південного фронту під командуванням М. В. Фрунзе повністю визволили Кримський півострів. Тоді ж було створено волосний революційний комітет у складі 7 чоловік, У роки відбудови народного господарства, коли біднота активно підтримувала всі заходи Радянської влади, заможне німецьке населення дотримувалося вичікування. Серед куркульства мав місце вплив антирадянської «нефської» течії (кримський куркуль Неф, що встановив зв'язки з німецьким посольством, агітував за виїзд німців на «батьківщину» (до Німеччини), еміграційний рух дістав підтримку
лише серед незначної частини німецького населення. Кримські німці - бідняки та середняки викрили контрреволюційну суть куркульської агітації.
Активність бідноти й середняків неухильно зростала. На початку 20-х років у Цюріхталі створено кредитне сільськогосподарське товариство та споживчу кооперацію, 1926 року - прокатний пункт, де було два колісні трактори марки «Фордзон». У березні того ж року організовано територіальний сільський партійний осередок. Комсомольський осередок виник ще в листопаді 1925 року. Під керівництвом комуністів 6 червня 1926 року відбулися збори, на яких бідняки разом з середняками виступили за обмеження й витіснення куркульства і вирішили ділити сіножаті і робочу худобу на їдців, а не за паями, як пропонували куркулі.
З кінця 1920 року в Цюріхталі працювала початкова школа, перетворена 1925 року на семирічну. Відкрився клуб, де діяли гуртки ліквідації неписьменності серед дорослого населення.
У ході проведення колективізації сільського господарства у багатіїв села вилучено сотні гектарів землі, 1930 року частину куркулів виселено. Наприкінці 1929 року створено першу сільськогосподарську артіль «П'ятирічку - за чотири роки», що об'єднала 138 господарств. На той час в Цюріхталі проживало 542 чоловіка. Значну роботу щодо зміцнення колгоспу провели відряджені сюди з Донбасу двадцятий'ятитисячники: робітники-електрослюсарі комуністи А. А. Лесников, обраний головою сільгоспартілі, О. І. Кримов та безпартійний І. Н. Бірюков.
Вирішальну роль у дальшому розвитку колгоспу відігравали комуністи. У партійній територіальній організації на початку липня 1929 року на обліку було 14, у грудні 1932 року - 20 комуністів. Комсомольський осередок налічував 25 чоловік. 1933 року в зв'язку з розукрупненням територіального партосередку створено колгоспний, робота якого значно активізувалася після організації нолітвідділу при Іслам-Терецькій МТС. 1933 року артіль «П'ятирічку - за чотири роки» об'єднувала 268 господарств, мала 2543 га земельних угідь, у т. ч. під посівами 1109 га. Її трудівники показували зразки соціалістичного ставлення до праці. Комсомольці згуртували навколо себе молодь, учнів і допомогли в стислі строки зібрати врожай
1933 року, відправили «червоні валки» з хлібом до елеватора. Крім зернових культур, тут вирощували тютюн, овочі, сіяли багаторічні трави, розвивали тваринництво. 1936 року дві третини врожаю зібрали комбайнами, пшениці виростили по 11,7 цнт з га, тютюну - по 18 цнт. Оплата трудодня підвищилася до 2,5 кг зерна і 3 крб. 04 коп. грошима. 1937 року артіль придбала вантажну автомашину. 1940 року її капіталовкладення досягли 180 тис. крб. На той час тут були великі свино- та молочно-товарна ферми і вівчарня. Розвивалися садівництво і виноградарство. Були споруджені млин та силосна башта, працювали кузня та виноробня.
За даними всесоюзного перепису населення 1939 року, в Цюріхталі проживав 881 чоловік. Поступово змінювався зовнішній вигляд села. Нові будинки утворили цілу вулицю. Дуже прикрасили село посаджені вздовж вулиць дерева і фруктові сади у дворах. Воду брали з фонтанів. На кінець другої п'ятирічки відкрилася амбулаторія.
1934 року Цюріхтальську семирічну школу перетворено на середню, де 1940 року 11 учителів навчали 212 учнів. Діяли клуб, хата-читальня, на колгоспних формах - червоні кутки. Працював струнний піонерський гурток з 35 чоловік. Молодь спорудила спортивний майданчик. Територіальна та колгоспна парторганізації спільно і сільською Радою багато робили для зміцнення економіки села та зростання його культури.
Віроломний напад фашистської Німеччини на нашу країну порушив мирну працю трудящих села. Для подання допомоги колгоспникам у збиранні врожаю
в інших сільськогосподарських роботах з Феодосії та Керчі до Цюріхталя прибула група робітників і службовців. Було створено загін народного ополчення, що налічував понад 100 чоловік (командир - вчитель П. І.
Дивиться також інші населені пункти району: