Сторінка 3 з 4
астрономічної АН УРСР і Кримської астрофізичної проводять спектрофотометричні і поляризаційні дослідження планет-гігантів (Сатурна, Урана, Юпітера). Одержано цікаві дані про атмосферу цих планет. Вперше визначено яскравіені температури Венери, Марса й Юпітера в їх
радіовипромінюванні на довжинах хвиль 2 мм та 8 мм. Ця робота здійснюється Кримською астрофізичною обсерваторією та Горьковським науково-дослідним радіофізичним інститутом. Литовські вчені щороку ведуть у Научному спостереження з багатокольорової фотометрії зірок - нової і дуже важливої галузі дослідження. Тут провадять наукову роботу співробітники обсерваторій Алма-Атинської АН Казахської РСР, Абастуманської АН Грузинської РСР, Бюраканської АН Вірменської РСР, Ташкентської АН Узбецької РСР та інші.
Розширюються зв'язки колективу наукового центру в Научному з найбільшими обсерваторіями світу. Вчені Кримської астрофізичної обсерваторії беруть участь у міжнародних конференціях і симпозіумах. Восени 1969 року радіоастрономи обсерваторій Кримської та Грін-Бенк (США) спільно почали досліджувати квазари - об'єкти, що мають малі розміри і винятково велику енергію випромінювання. В Кримській обсерваторії на баштовому сонячному телескопі провадили дослідження вчені ПНР, ЧССР, Швеції та інших країн.
Про міжнародне визнання досягнень радянських астрофізиків свідчить те, що академік АН СРСР А. Б. Сєвєрний у 1964 році на XII з'їзді Міжнародного астрономічного союзу (МАС), який відбувся в Гамбурзі, був обраний віце-президентом Міжнародного астрономічного союзу. 1965 року вченому присуджено почесний ступінь доктора університету в Ньюкаслі (Англія). А. Б. Сєвєрний - член Королівського астрономічного товариства (Англія). Членами Міжнародного астрономічного союзу є 19 співробітників обсерваторії.
Серйозна увага приділяється підготовці наукових кадрів не лише для обсервації, а й для інших наукових установ країни. За роки восьмої п'ятирічки через аспірантуру й стажування було підготовлено 5 спеціалістів для Азербайджанської РСР, готуються науковці для Вірменської РСР, Казахської РСР, Узбецької РСР, РСФСР та інших республік. Так, І. М. Копилов, який закінчив аспірантуру 1952 року і працював довгий час у Кримській астрофізичній обсерваторії,- нині доктор фізико-математичних наук, з 1966 року очолює Спеціальну астрофізичну обсерваторію на Північному Кавказі. В Научному щорічно проходять астрофізичну практику студенти вищих навчальних закладів Москви, Ленінграда, Києва та інших міст.
В обсерваторії на 1 січня 1973 року працювало 287 чоловік, серед них один академік (А. Б. Сєвєрний), 5 докторів наук (Р. Є. Гершберг, Е. Ю. Дубов, Б. В. Никонов, В. К, Прокоф'єв, М. В. Стешенко), З0 кандидатів наук, десятки молодших наукових співробітників, інженерів, механіків, електриків і лаборантів. Тут творчо працюють росіяни, українці, вірмени, азербайджанці, представники інших національностей. Найважливіші ділянки науково-дослідної і виробничої роботи очолюють комуністи. Кримська астрофізична обсерваторія нагороджена Ленінською Ювілейною Почесною Грамотою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС, 27 її співробітників нагороджено медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна». За успіхи, досягнуті у восьмій п'ятирічці в галузі науки, А. Б. Сєвєрний нагороджений орденом Жовтневої Революції. У 1973 році вченому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. За дослідження сонячних спалахів академік АН СРСР А. Б. Сєвєрний і член-кореспондент АН СРСР Е. Р. Мустель у 1952 році удостоєні Державної премії. За досягнення у розвитку науки В. Б. Никонов у 1961 році нагороджений орденом Леніна, П. П. Добронравін - орденом Трудового Червоного Прапора. За роботу з нової спостережної техніки В. К. Прокоф'єву, В. Б. Никонову і П. П. Добронравіну в 1971 році присуджено Державну премію. Тепер доктор фізико-математичних наук, кавалер ордена Леніна, заслужений діяч науки і техніки РРФСР, професор В. К. Прокоф'єв - тричі лауреат Державної премії.
У селищі в тісному контакті з астрономами обсерваторії працює колектив Південної станції Державного астрономічного інституту ім. П. К. Штернберга. Інститут входить до складу Московського державного університету, а Південна станція є однією з його баз. Її почали будувати в Научному 1958 року. Зведено 5 башт для телескопів, головний корпус, будинки для співробітників. Цей науковий колектив, який складається з двадцяти чоловік, що постійно проживають у селищі, очолює доктор фізико-математичних наук Е. А. Дибай. Починаючи з 1960 року, Південна станція забезпечує роботу вчених Московського державного університету на телескопах - в умовах Південного неба. Науково-дослідна робота здійснюється під керівництвом учених Державного астрономічного інституту в трьох напрямах - фізика планет (професор В. І. Мороз), позагалактична астрономія (професор Б. О. Воронцов-Вельямінов), дослідження змінних зірок (професор Б. В. Кукаркін). У галузі вивчення змінних зірок інститут
Дивиться також інші населені пункти району: