Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Монтаж телескопа завершено у грудні 1960 року. До 50-річчя Радянської влади повністю закінчено всі налагоджувальні роботи. Зоряному телескопу
присвоєно ім'я академіка АН СРСР Г. А. Шайна. За величиною телескоп є третім у світі. Він максимально автоматизований. Понад 160 електродвигунів використовуються для його роботи. Багато операцій, які раніше робилися безпосередньо астрономами, виконуються на телескопі лічильно-обчислювальною машиною, перетворювачами координат, слідкуючими системами. Перші спостереження на зоряному телепаті проведено 1961 року. Тоді ж одержано близько 50 знімків позагалактичних туманностей. Про результати цієї роботи було повідомлено на XI з'їзді Міжнародною астрономічного союзу.
Кримська астрофізична обсерваторія має тепер 4 наукові відділи - фізики Сонця і планет (очолює академік А. Б. Сєвєрний), фізики зірок і туманностей (очолює доктор фізико-математичних наук В. Б. Никонов), експериментальної астрофізики (очолює доктор фізико-математичних наук М. В. Стешенко), радіоастрономії (очолює кандидат фізико-математичних наук І. Г. Мойсєєв). Характерною особливістю наукової роботи обсерваторії є вивчення нестаціонарних процесів. Цим відрізняється напрям роботи Кримської астрофізичної обсерваторії від досліджень, які провадять зарубіжні обсерваторії, у т. ч. американські, що вивчають насамперед стаціонарні стани. Нестаціонарні процеси, що відбуваються на Сонці, зірках, ядрах галактик, як правило, пов'язані з потужним виділенням енергії. Своєчасне прогнозування спалахів на Сонці необхідне для безпеки людей у космосі. Разом з Кримським державним медичним інститутом колектив обсерваторії вивчає вплив сонячної активності на живі організми.
В обсерваторії склалася ціла школа в галузі фізики Сонця, праці якої мають світове значення. Під керівництвом А. Б. Сєвєрного вчені Е. Ю. Дубов, С. І. Гопасюк, Т. Т. Цап та інші виконали багато цінних досліджень, вивчаючи сонячні спалахи та магнітні поля на поверхні Сонця. На телескопі провадяться спостереження кількох сотень галактик, вивчаються так звані спалахуючі та магнітні зірки, розроблена найбільш точна кількісна спектральна класифікація їх.
1959 року в Кримській обсерваторії розпочалася підготовка до проведення стророфізичних експериментів з використанням штучних супутників землі. Відтоді колектив відділу експериментальної астрофізики набув значного досвіду роботи в ньому напрямі. За допомогою штучних космічних тіл, на яких розміщується наукова апаратура, досліджується короткохвильова область спектра Сонця, потоки частинок від нього, фотографуються ультрафіолетові спектри зірок тощо.
В Научному вчені Ленінградського інституту теоретичної астрономії досліджують малі планети, комети й астероїди. В 1964-1970 рр. разом із співробітниками Кримської астрофізичної обсерваторії вони виявили понад 1100 нових планет. У квітні ювілейного 1970 року вчені спостерігали малу планету Владилену, відкриту більш як півстоліття тому С. І. Білявським, який працював у Сімеїзькій обсерваторії, і названу так на честь В. І. Леніна.
Група вчених-астрофізиків 1971 року виявила унікальне джерело, що випромінює понадвисоку енергію в сузір'ї Лебідь. Вивчення джерела в майбутньому сприятиме розв'язанню проблеми, що стосується походження космічних променів. Та ж група відкрила в сузір'ї Кассіопея об'єкт, що випромінює надзвичайно потужний потік гамма-квантів.
1969 року почала діяти фотоелектрична установка для реєстрації космічного гамма-випромінювання, збудована працівниками обсерваторії. У квітні 1973 року став до ладу модернізований баштовий сонячний телескоп, реконструкція якого розпочалася 1969 року. Тепер це - найбільший у світі телескоп із дзеркалом діаметром 1,25 метра, виготовленим із сітала в майстерні Кримської астрофізичної обсерваторії. Це дозволило збільшити яскравість спектра в З0 разів.
Кримська астрофізична обсерваторія є піонером у розвитку нових методів досліджень. Тут розроблено фотоелектричні методи в зоряній фотометрії, створено електронний магнітограф для вимірювання сонячних і зоряних магнітних полів, застосовуються електронно-оптичні підсилювачі яскравості для спостережень слабких об'єктів і телевізійна техніка для досліджень малоконтрастннх космічних і штучних об'єктів, що швидко змінюються. Ці методи широко застосовуються в інших обсерваторіях та інститутах.
У Научному регулярно проводяться конференції, симпозіуми, наради. 1972 року відбулася всесоюзна нарада з прогнозування сонячних спалахів, а також конференції з проблем перемінних зірок, поляризаційних вимірювань та ін. У їх роботі брали участь і зарубіжні вчені.
Зв'язки Кримської астрофізичної обсерваторії з іншими науково-дослідними установами країни широкі й плідні. Вчені Фізичного інституту ім. П. М. Лебедсва АН СРСР й астрофізики Научного брали активну участь у проведенні лазерної локації Місяця. Співробітники обсерваторій Головної
Научний
Сторінка 2 з 4
заводі в Ленінграді за проектом і під керівництвом конструктора телескопа лауреата Ленінської премії Б. К. Іоаннісіані.Монтаж телескопа завершено у грудні 1960 року. До 50-річчя Радянської влади повністю закінчено всі налагоджувальні роботи. Зоряному телескопу
Кримська астрофізична обсерваторія має тепер 4 наукові відділи - фізики Сонця і планет (очолює академік А. Б. Сєвєрний), фізики зірок і туманностей (очолює доктор фізико-математичних наук В. Б. Никонов), експериментальної астрофізики (очолює доктор фізико-математичних наук М. В. Стешенко), радіоастрономії (очолює кандидат фізико-математичних наук І. Г. Мойсєєв). Характерною особливістю наукової роботи обсерваторії є вивчення нестаціонарних процесів. Цим відрізняється напрям роботи Кримської астрофізичної обсерваторії від досліджень, які провадять зарубіжні обсерваторії, у т. ч. американські, що вивчають насамперед стаціонарні стани. Нестаціонарні процеси, що відбуваються на Сонці, зірках, ядрах галактик, як правило, пов'язані з потужним виділенням енергії. Своєчасне прогнозування спалахів на Сонці необхідне для безпеки людей у космосі. Разом з Кримським державним медичним інститутом колектив обсерваторії вивчає вплив сонячної активності на живі організми.
В обсерваторії склалася ціла школа в галузі фізики Сонця, праці якої мають світове значення. Під керівництвом А. Б. Сєвєрного вчені Е. Ю. Дубов, С. І. Гопасюк, Т. Т. Цап та інші виконали багато цінних досліджень, вивчаючи сонячні спалахи та магнітні поля на поверхні Сонця. На телескопі провадяться спостереження кількох сотень галактик, вивчаються так звані спалахуючі та магнітні зірки, розроблена найбільш точна кількісна спектральна класифікація їх.
1959 року в Кримській обсерваторії розпочалася підготовка до проведення стророфізичних експериментів з використанням штучних супутників землі. Відтоді колектив відділу експериментальної астрофізики набув значного досвіду роботи в ньому напрямі. За допомогою штучних космічних тіл, на яких розміщується наукова апаратура, досліджується короткохвильова область спектра Сонця, потоки частинок від нього, фотографуються ультрафіолетові спектри зірок тощо.
В Научному вчені Ленінградського інституту теоретичної астрономії досліджують малі планети, комети й астероїди. В 1964-1970 рр. разом із співробітниками Кримської астрофізичної обсерваторії вони виявили понад 1100 нових планет. У квітні ювілейного 1970 року вчені спостерігали малу планету Владилену, відкриту більш як півстоліття тому С. І. Білявським, який працював у Сімеїзькій обсерваторії, і названу так на честь В. І. Леніна.
Група вчених-астрофізиків 1971 року виявила унікальне джерело, що випромінює понадвисоку енергію в сузір'ї Лебідь. Вивчення джерела в майбутньому сприятиме розв'язанню проблеми, що стосується походження космічних променів. Та ж група відкрила в сузір'ї Кассіопея об'єкт, що випромінює надзвичайно потужний потік гамма-квантів.
1969 року почала діяти фотоелектрична установка для реєстрації космічного гамма-випромінювання, збудована працівниками обсерваторії. У квітні 1973 року став до ладу модернізований баштовий сонячний телескоп, реконструкція якого розпочалася 1969 року. Тепер це - найбільший у світі телескоп із дзеркалом діаметром 1,25 метра, виготовленим із сітала в майстерні Кримської астрофізичної обсерваторії. Це дозволило збільшити яскравість спектра в З0 разів.
Кримська астрофізична обсерваторія є піонером у розвитку нових методів досліджень. Тут розроблено фотоелектричні методи в зоряній фотометрії, створено електронний магнітограф для вимірювання сонячних і зоряних магнітних полів, застосовуються електронно-оптичні підсилювачі яскравості для спостережень слабких об'єктів і телевізійна техніка для досліджень малоконтрастннх космічних і штучних об'єктів, що швидко змінюються. Ці методи широко застосовуються в інших обсерваторіях та інститутах.
У Научному регулярно проводяться конференції, симпозіуми, наради. 1972 року відбулася всесоюзна нарада з прогнозування сонячних спалахів, а також конференції з проблем перемінних зірок, поляризаційних вимірювань та ін. У їх роботі брали участь і зарубіжні вчені.
Зв'язки Кримської астрофізичної обсерваторії з іншими науково-дослідними установами країни широкі й плідні. Вчені Фізичного інституту ім. П. М. Лебедсва АН СРСР й астрофізики Научного брали активну участь у проведенні лазерної локації Місяця. Співробітники обсерваторій Головної
Дивиться також інші населені пункти району:
- Бахчисарайський район
- Углове
- Тернівка
- Тінисте
- Табачне
- Скалисте
- Поштове
- Плодове
- Красний Мак
- Каштани
- Зелене
- Залізничне
- Голубинка
- Віліне
- Верхоріччя
- Ароматне